Зміст і задачі економічного аналізу

Економічний аналіз як наука - це система спеціальних знань, пов'язаних із дослідженням економічних процесів, явищ та їх причинно-наслідкових зв'язків, які складаються під впливом об'єктивних економічних законів, а також суб'єк­тивної діяльності людей щодо управління економічними процесами як на рівні окремих суб'єктів підприємницької та комерційної діяльності, так і економіки регіонів і народного господарства в цілому. Економічний аналіз як наука скла­дається з двох органічних частин: теорії аналізу і методики практичної аналітич­ної (професійної) роботи [1, c. 78].
Теорія аналізу є системою спеціальних знань про об'єкти дослідження, пред­мет аналізу, метод і методику дослідження фінансово-господарської діяльності об'єктів аналізу, організацію аналітичної роботи, її інформаційне і технічне за­безпечення та технології.
Сукупність знань необхідна і для здійснення професійної аналітичної робо­ти, мета якої - сприяти підвищенню економічної ефективності практичної діяльності людини, суб'єкта господарювання шляхом наукового обґрун­тування бізнес-планів, об'єктивної оцінки їх виконання, виявлення невико­ристаних можливостей не тільки для поліпшення його діяльності, а й для забезпечення розвитку на перспективу, підготовки інформації для прийнят­тя управлінських рішень. У загальному виді зміст економічного аналізу ді­яльності суб'єктів підприємництва визначається вивченням господарських процесів і явищ в їх взаємозв'язках, взаємозалежності і взаємообумовленості, тобто виявленням причинно-наслідкових зв'язків, сукупністю прийомів(засобів), застосованих для досягнення перелічених цілей і завдань аналі­тичної роботи при вивченні найважливіших питань цієї діяльності відповід­но до завдань управління, самоокупності й самофінансування при ринкових умовах.
Аналіз об'єктивно необхідний, передусім, людині, бо аналітико-синтетична діяльність її мозку практично здійснюється через аналіз фактів особистого жит­тя, міжособових стосунків, побутових явищ.
Аналітико-синтетичний прогрес суспільних явищ, явищ виробництва й обмі­ну, соціально-економічного устрою суспільства, що стосується безлічі фактів, спостережень, навів людину на думку про те, що саме виробництво, добробут людей підпорядковані якимось могутнім, але прихованим від їхного погляду суспільним факторам, глибинним законам економічного розвитку. Для того, щоб виявити ці закони, недостатньо простого опису явищ. Потрібна наука, здат­на проникнути у сутність процесів, що відбуваються, і виявити їх рушійні сили. Такою наукою виявилася економічна теорія (політична економія). А разом із нею, або, точніше, у її надрах, з'явився й економічний аналіз.
Економічний аналіз - галузь спеціальних знань, становлення яких як науки обумовлювалося об'єктивними вимогами й умовами, властивими будь-якій но­вій галузі наукових знань. Перша з них - практична потреба.

Професійна маркетингова діяльність, ринкові відносини при їх повній комерціалізації, вивчен­ня внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результа­ти, - усе це вимоги, що обумовлюють необхідність наступних, поточних і пер-елективних аналітичних розробок. Друга умова пов'язана з розвитком самої на­уки та її окремих галузей. Із розвитком науки відбувалося і диференціювання її галузей. Раніше окремі форми економічного аналізу були притаманні, переважно, обліковим наукам: балансоведенню, бухгалтерському обліку, ста­тистиці. Але з поглибленням економічної роботи на підприємствах виникла потреба у виділенні аналізу як окремої системи знань, оскільки облікові дис­ципліни вже не відповідали всім вимогам практики.
Нині збереглися тільки тісні зв'язки економічного аналізу з обліковими дисциплінами. Так, бухгалтерський облік є основним «постачальником» еко­номічної інформації про діяльність суб'єктів господарювання, що використову­ється як інформаційна база економічного аналізу. Однак ведення бухгалтер­ського обліку не завжди, точніше зовсім не завжди об'єктивно, вірогідно і раціо­нально, відображає реальні господарсько-фінансові процеси. А це породжує потребу створення контрольних органів, своєрідних і самостійних структур, що здійснюють немов «нагляд», поточний контроль за правильністю ведення самого бухгалтерського обліку, складання балансу і звіту про фінансові резуль­тати, а головне - глибоко аналізують ці результати (розмір прибутку і факто­ри, що впливають на нього, збитки і фактори, що їх породжують). Ці контроль­ні функції виконуються спеціальною аудиторською службою. Отже, аналіз ор­ганічно пов'язаний і необхідний для проведення аудиторських перевірок. Тісний зв'язок економічного аналізу і статистики проявляється так:
статистичний облік і звітність є, як і бухгалтерський облік, необхідною ін­формаційною базою для аналізу (щоправда, її частка стосовно суб'єктів гос­подарювання (підприємств) невелика);
статистична наука, розробляючи проблеми щодо методів групування, індек­сів, кореляції, регресії тощо, істотно поповнює арсенал аналітичних способів і прийомів.
Аналітичні розробки власне статистиків пов'язані, здебільшого, з масови­ми соціально-економічними процесами, з певними статистичними сукупнос­тями і проводяться, переважно, на галузевих, регіональних і народногоспо­дарських рівнях. Верхня межа аналізу господарської діяльності підприємств, об'єднань є там, де завершується ведення бухгалтерського обліку і складаєть­ся бухгалтерський баланс. Звідси висновок: мікроаналіз - це справа бухгалтерів-аналітиків, економістів-аналітиків, а макроаналіз - економістів-статистиків.
Однак і в першому, і в другому випадках економічний аналіз є самостійною наукою.