Організація, зміст і методика перспективного аналізу господарської діяльності

Попередній (прогнозний) перспективний аналіз необхідний для визначення можливих значень результатів діяльності у майбутньому. Його значення зростає за сучасних умов у зв'язку з тим, що суб'єкти господарювання отримали право са­мостійного вибору напрямків розвитку, і, отже, аналіз стає основним інструментом і методом обґрунтування ефективних рішень у галузі стратегічного розвитку і ви­бору варіантів вирішення тактичних завдань. Для вибору напрямку розвитку в якості об'єкта аналізу використовуються не лише отримані результати роботи, а і варіанти щодо можливих технічних рішень, різних варіантів їх сполучення і способів здійснення запланованого зростання. Таким чином, вихідним пунктом перспективного аналізу є визнання фактів спадкоємності або певної стійкості, змін економічних показників від одного звітного періоду до іншого, від попереднього до нинішнього, від нинішнього до наступного. Пізнаючи діалектичну єдність різнома­нітних елементів минулого і нинішнього, перспективний аналіз має на меті знаход­ження в кожному процесі або результаті діяльності об'єкта аналізу найбільш стабільних перспективних елементів, здатних на вирішальну роль у майбутньому [4, c. 35].
Розкриваючи картину майбутнього, перспективний аналіз забезпечує управ­лінську систему інформацією про майбутнє для вирішення завдань стратегічно­го управління.
Вільна ринкова економіка, організація й управління нею неможливі без ви­користання маркетингових принципів, без розробки детально обґрунтованої програми маркетингу. Сенс основних принципів маркетингу як системи управ­ління виробничої і комерційної діяльності зводиться до: 
виробництва продукції в більш-менш точній відповідності до потреб покупців, а також знання ринкової ситуації і дійсних можливостей підприємств;
найбільш повного задоволення потреб і запитів покупців і замовників;      
реалізації продукції та послуг на певних ринках у передбаченому обсязі й протягом установлених строків;
забезпечення довгострокової рентабельності (прибутковості) виробничо-комерційної діяльності;
суворого дотримання вибраних маркетингових стратегії і тактики (форму­вання середньострокової і довгострокової мети і завдань, їх реалізації за кон­кретний проміжок часу з урахуванням ринкових ситуацій);
активної адаптації до ринкової кон'юнктури, яка постійно змінюється, а та­кож вимог покупців (з одночасним впливом на формування і стимулювання попиту).
Принципи, сформульовані вище, покладені в основу маркетингових програм, що є системою взаємопов'язаних заходів для того або іншого періоду часу (короткострокові і довгострокові). Як розробка самих маркетингових програм, так і їх реалізація органічно пов'язані з відповідними аналітичними розрахунками. Розробка маркетингових програм і контроль за їх виконанням здійснюються завдяки:
аналізу впливу на економіку підприємств зовнішнього і внутрішнього середо­вища;
аналізу стану ринку (по товарних групах і окремих товарах);
аналізу складу покупців і споживачів (наявних і потенційних);
аналізу конкурентної обстановки (вивчення комерційних можливостей підприємств, що працюють у тій же галузі);
аналізу ринкових цін і формування власної цінової тактики;
аналізу кінцевих фінансових результатів (можливостей одержання оптимальної норми прибутку на вкладений капітал).

На сучасному етапі формування ринкової економіки одним з основних завдань є подальше вдосконалення управління (менеджменту) суб'єктами під­приємницької діяльності, регіонами і народним господарством країни. У цьому процесі значно зростають необхідність і значення економічного аналізу, бо він іманентно пов'язаний і органічно пронизує всі функції управління: планування, організацію, мотивацію (координацію і стимулювання) та контроль. Економіч­ний аналіз є, передусім, однією з важливих складових науково обґрунтованого планування (бізнес-планів) [7, c. 87].
Парадоксальна, на перший погляд, формула: «чим більше ринку, тим важли­віший план». Але це лише на перший погляд. Кожний суб'єкт господарювання (підприємництва) повинен починати свою справу з детально розробленого і на­уково обґрунтованого бізнес-плану, складання якого починається із ґрунтовно­го аналізу самих ідей нової справи, з оцінки його розумності, реалістичності, перспективності, фінансової результативності.
Бізнес-план необхідний, насамперед, самому власнику (державному, колек­тивному або приватному підприємцю). Без нього неможливо організувати колектив акціонерів, ділових організацій, які повинні знати тонкощі справи; не­можливо привабити інвесторів, без яких не завжди можна обійтися; цілком не­реальним стає одержання кредитів у банках. Усі розділи бізнес-плану неможли­во відповідним чином обґрунтувати без використання наукового аналітичного апарату (способів і прийомів аналізу, в тому числі і математичних).
Аналіз необхідний не тільки для обґрунтування бізнес-плану. Його значення посилюється в ході виконання плану, коли здійснюється оперативний контроль і проводиться оцінка виконання плану протягом певних звітних періодів часу, виявляються невикористані резерви для поліпшення діяльності не тільки про­тягом звітного періоду, а й на перспективу.
За умов ринкової економіки надто важливе значення набуває конкретність управління, об'єктивність і наукова обґрунтованість рішень, що приймаються. Усі управлінські рішення повинні бути обґрунтованими, мотивованими, опти­мальними. Особливо важко приймати в оптимальному варіанті оперативні рі­шення. Велику допомогу тут може надати оперативний аналіз. Розроблена тео­рія прийняття управлінських рішень виходить із багатоваріантності, невизначе­ності, впливу додаткових факторів на кожний окремий варіант. За цих умов не­обхідним є аналіз різноманітних варіантів управлінських рішень. Вибір найкра­щого варіанту здійснюється шляхом економіко-математичного моделювання і системного прогнозування діяльності суб'єкта господарювання.