Класифікація внутрішнього економічного аналізу за суб’єктами

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях виро­бничо-господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і дільниць.
Тому необхідно розподілити обов'язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (вико­навцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність струк­турних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; орга­нізацію планування та обліку.
Провідними в організації та здійсненні аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи.
Ці функціональні служби під керівництвом головного економіста (заступника директора з економічних питань) розроб­ляють методи аналізу окремих об'єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз дія­льності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійс­нюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами під­приємства та економічними службами окремих цехів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рі­шень за результатами проведеного аналізу.
Розподіл обов'язків між функціональними службами підпри­ємства щодо виконання аналітичних робіт передбачається робо­чою програмою. Він може мати такий, наприклад, вигляд [1, c. 161].
Планово-економічний відділ є відповідальним виконавцем і за участю інших економічних і технічних служб здійснює:
- розробку плану аналітичної роботи і контроль за його ви­конанням;
- методичне забезпечення аналізу;
- комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності, метою якого є оцінка кількісних та які­сних показників виконання виробничої програми, використання ресурсів, оцінка рівня організаційно-технічного, економічного й соціального розвитку виробництва та економічної ефективності господарської діяльності;
- конкретний аналіз виконання виробничої програми, оцінку впливу основних факторів на показники обсягу виробництва, зміну структури і якості продукції;
- аналіз використання основних та виробничих потужностей;
- аналіз собівартості за техніко-економічними факторами її зниження;
- аналіз ефективності економічного стимулювання;
- узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;
- розробку заходів за результатами аналізу.
Фінансовий відділ проводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємо­відносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і роз­рахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).
Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспромож­ність підприємства.
Відділ матеріально-технічного забезпечення контролює своє­часність і якість матеріально-технічного забезпечення виробницт­ва, виконання планів поставок за обсягом, номенклатурою, стро­ками, якістю, стан збереження складських запасів, дотримання норм відпуску матеріалів, транспортно-заготівельних витрат.
Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, виконання плану заходів щодо його поліпшення, забезпе­чення підприємства трудовими ресурсами за категоріями та про­фесіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робо­чого часу та фонду заробітної плати.
Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов'язань і пла­нів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції.
У комплексному аналізі виробничо-господарської діяльності беруть участь також і технічні служби: відділ якості продукції або відділ технічного контролю (ВТК), виробничий відділ, відділи го­ловного технолога, головного механіка, головного енергетика, конструкторський відділ та ін. Ці служби здебільшого здійснюють техніко-економічний аналіз, який уможливлює пов'язання вироб­ничо-технологічних факторів із кількісними та якісними показни­ками роботи окремих дільниць і підрозділів підприємства.
Виробничий відділ — аналізує виконання плану випуску про­дукції за обсягом та асортиментом, ритмічність роботи, підви­щення якості продукції, запровадження нової техніки та техноло­гій, комплексної механізації та автоматизації виробництва, роботу обладнання, витрачання матеріальних ресурсів, трива­лість технологічного циклу, комплектність випуску продукції, за­гальний технічний та організаційний рівень виробництва.
Відділ головного механіка — вивчає стан експлуатації машин та обладнання, виконання планів-графіків ремонту й модернізації обладнання, якість і собівартість ремонту, повноту використання обладнання та виробничих потужностей, раціональність потреби в енергоресурсах.
Відділ технічного контролю — аналізує якість сировини та готової продукції, брак і втрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, до­тримання технологічної дисципліни.
Комплексний економічний аналіз треба проводити щокварта­льно, опрацьовуючи заходи для реалізації виявлених резервів. Проте з деяких питань необхідно проводити аналіз за місяць, де­каду, навіть окрему зміну (дотримання графіків виконання робіт, стан матеріально-технічного постачання, фінансовий стан, ви­пуск продукції підсобними виробництвами). За підсумками ана­лізу цих господарських процесів рекомендується приймати від­повідні рішення, не чекаючи результатів за квартал.
Керівник  підприємства  контролює  проведення  аналітичної роботи.
Значне місце в організації аналітичної роботи нале­жить визначенню змісту і послідовності окремих її етапів [4, c. 31].
Підготовчий етап:
1. Розробка плану та програми аналітичної роботи.
2. Вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу.
3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків викорис­тання його результатів.
4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.
5. Розподіл роботи між аналітиками.
6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.
7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення ма­теріалів попередніх обстежень.
8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними, а також інші організаційні питання.
Основний етап:
1. Збирання та опрацьовування необхідної інформації.
2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.
3. Визначення загальних відхилень величини показників ви­конання завдань від базових величин.
4. Виявлення  взаємодіючих  факторів  і  обчислення  їхнього впливу на зміну величини показників.
5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.
Завершальний етап:
1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.
2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у ви­гляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім'я керівника підприємства або особи, з доручення якої прово­дився аналіз.
3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених ре­зервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсяк­денний контроль).
4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповіда­льних за виконання прийнятих рішень.
5. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що їх було висунуто за результатами аналізу.
У процесі аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Така ситуація стає можливою, напри­клад, тоді, коли на якомусь із етапів дослідження виникає необ­хідність розширити факторне поле аналізу, що потребує нової допоміжної роботи.