Зміст

 

1. Метод достовірних еквівалентів (коефіцієнтів визначеності)3

 

2. Аналіз операцій з векселями. 5

 

3. Задача 1 (варіант 9)8

 

4. Задача 2 (варіант 2)10

 

Список використаних джерел. 15

1. Метод достовірних еквівалентів (коефіцієнтів визначеності)

 

В цьому методі здійснюють коректування не норми дисконту, а очікуваних значень потоку платежів CF шляхом уведення спеціальних понижуючих коефіцієнтів (а_t)  для кожного періоду реалізації проекту [4, c. 54].

 

а_t= CCF_t / RCF_t                                                                      (1.1)

 

Де:

CCF_t – величина чистих надходжень від безризикової операції в період t;

RCF_t  — очікувана (запланована) величина чистих надходжень від реалізації проекту у період t;

t – номер періоду.

Тоді достовірний еквівалент очікуваного платежу може бути визначений як:

 

CCF_t = а_{t *}  RCF_t                                                                       (1.2)                                   

 Де а_t<=1

 

Таким чином, здійснюється приведення очікуваних надходжень до величин платежів, одержання яких практично не викликає сумнівів і значення яких можуть бути визначені більш-менш вірогідно або точно [2, c. 64].

Однак на практиці для визначення значень коефіцієнтів частіше використовується метод експертних оцінок. У цьому випадку коефіцієнти відбивають ступінь упевненості фахівців-експертів у тім, що надходження очікуваного платежу здійсниться.

Після того, як значення коефіцієнтів визначені, здійснюється розрахунок критерію NPV:

n

NPV = S (a_t*CF_t)/(1+r)^t – I₀                             (1.3)

1

Де:

CF_t — сумарний потік платежів у період t;

r — використовувана ставка відсотка;

a_t — коригувальний множник;

 I₀ — початкові інвестиції;

 n — термін проекту по використанню ОИС.

Перевага віддається тому проекту, по якому величина NPV більше.

Наприклад. Підприємство оцінює ризик при використанні проекту, первісні витрати по який складуть 100 тис. грн. очікувані чисті надходження від реалізації проекту рівні 50 тис., 60 тис. і 40 тис. грн. У результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів вірогідності: 0,9, 0,85 і 0,6 відповідно. Ставка дисконту дорівнює 8%.

Розрахунок скоректованого потоку платежів здійснюється в такий спосіб:

Таблиця  1.1

 

З розрахунків видно, що варіант 2 найбільш привабливий, оскільки NPV = 43724,28, що є найбільшою величиною серед всіх інших.

 2. Аналіз операцій з векселями

 

Вексель — це цінний папір, який засвідчує без­умовне грошове зобов»язання векселедавця спла­тити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Іншими словами: вексель — це цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній формі продавцями покупцям шляхом відтермінування оплати за продані товари [1, c. 124].

Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів і збільшує швидкість руху обігових коштів. Вексель — це вид кредитних грошей.

Векселі бувають двох видів:

 — звичайний, простий (соло-вексель);

— переказний (тратта).

Простий вексель — вексель,  виданий у формі безумовного зобов»язання здійснити платіж (рис. 2.1).

1. Покупець   (векселедавець)   вручає   вексель   продавцю   (векселетримачеві).

2. Продавець (векселетримач) відвантажує товар, продукцію, виконує роботи, надає послуги покупцю, замовнику.

3. Продавець пред»являє вексель до оплати.

4.  Покупець оплачує вексель.

Рис. 2.1. Процес обороту простого векселя

 

 

Переказний вексель (тратта) — вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж (рис. 2.2).

1.  Векселедавець   (трасант)   направляє   платнику   (трасату,   тобто особі-боржнику) товар, а також тратту.

2.  Платник (трасат) повертає акцептований вексель векселедавцю (трасанту).

3.  Векселедавець     (трасант)     направляє     акцептований     вексель ремітентові — одержувачу грошей за переказним векселем.

4.  Ремітент направляє вексель трасату до оплати.

5.  Трасат оплачує і  одночасно погашає вексель,  роблячи відмітку про оплату на його зворотній стороні.

Рис. 2.2. Процес обороту переказного векселя

 

Платник переказного векселя (трасат) стає боржником по векселю тільки після того, як акцептує вексель. Акцепт — засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред»явлений до платежу.

Наприклад ,проведемо аналіз короткострокових векселів виданих та одержаних  ДПФ «Екотехніка — М» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Стан розрахунків за операціями з векселями  ДПФ «Екотехніка — М», тис. грн.

Роки	Векселі одержані			Векселі видані
	Сума	Відхилення		Сума	Відхилення
		абсолютне	відносне, %		абсолютне	відносне, %
2001	4			2
2002	3,5	-0,5	-12,5	1,8	-0,2	-10
2003	4	0,5	14,3	5	3,2	177,8
2004	5	1	25	3	-2	-40
2005	5	0	0	2	-1	-33,3

 

 

Як видно з таблиці в 2002 році порівняно з 2001 вартість векселів одержаних зменшилася з 4 до 3,5 тис. грн. на 0,5 тис. грн. (12,5%). Вартість векселів виданих в 2002 році також зменшилася порівняно з 2001 роком на 0,2 тис. грн. (10%).  В 2003 році порівняно з 2002 вартість векселів одержаних зросла з 3,5 тис. грн. до 4 тис. грн. на 0,5 тис. грн. (14,3%). Вартість векселів виданих в 2003 році також зросла порівняно з 2002 роком на 3,2 тис. грн. (177,8%). В 2004 році порівняно з 2003 вартість векселів одержаних зросла з 4 тис. грн. до 5 тис. грн. на 1 тис. грн. (25%). Вартість векселів виданих в 2004 році зменшилася порівняно з 2003 роком на 2 тис. грн. (40%). В 2005 році порівняно з 2004 вартість векселів одержаних не змінилася. Вартість векселів виданих в 2005 році зменшилася порівняно з 2004 роком на 1 тис. грн. (33,3%).

Динаміку здійснення операцій з векселями ДПФ «Екотехніка — М» зобразимо на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Динаміка операцій з векселями ДПФ «Екотехніка — М»

 

3. Задача 1 (варіант 9)

 

Фірма розглядає два альтернативні проекти з початковими інвестиціями 3000 тис. грн., грошові потоки яких по роках наведені в таблиці.

Період	0	1	2	3	4
Проект А	— 3000	1050	1100	1150	1250
Проект В	— 3000	800	1000	1320	1500

 

Який з цих проектів більш ефективний, якщо норма дисконту становить 10, а премія за ризик — 5 і 8% відповідно до кожного проекту.

 

Розв’язування

Чиста приведена вартість (NPV)

…

За показником чистої приведеної вартості при ставці дисконтування в 10 процентів та премії за ризик — 5 і 8% відповідно до кожного проекту проект А більш прибутковий, прибуток дорівнює 215,637 тис. грн., а проект В – збитковий.   Тобто, кращий проект по показнику чистої приведеної вартості є проект А.

4. Задача 2 (варіант 2)

 

Задача 2 полягає у визначенні та оцінці аналітичних фінансо­вих коефіцієнтів за даними статей балансу (таблиця).

1. Коефіцієнт автономії визначається відношенням суми власного капіталу до підсумку балансу, характеризує незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

2.  Коефіцієнт мобільності — відношення вартості мобільних (обо­ротних) коштів до немобільних.

3. Коефіцієнт маневреності визначається відношенням вартості мобільних коштів за мінусом короткотермінових (поточних) зобов»я­зань до вартості мобільних коштів.

4. Коефіцієнт фінансової стійкості визначається відношенням влас­ного капіталу до загальної заборгованості.

5.  Коефіцієнт іммобілізації коштів — відношення вартості основ­них засобів (за мінусом суми зносу) до підсумку балансу.

В умовах ринкової економіки велике значення має аналіз і оці­нка показників платоспроможності для запобігання погіршенню фінансового стану власного підприємства та уникнення зв»язків з сум­нівними партнерами.

6. Коефіцієнт покриття заборгованості визначається відношенням суми ліквідних коштів до короткострокової заборгованості (поточних зобов»язань).

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності — відношення наявних гро­шових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій до короткострокової заборгованості.

8. Коефіцієнт поточної ліквідності — відношення суми наявних ліквідних коштів і розрахунків з дебіторами до короткострокової за­боргованості.

9. Коефіцієнт покриття кредиторської заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості визначається відношенням дебіторської заборгованості (за винятком сумнівної) до короткострокової креди­торської заборгованості.

Після визначення аналітичних фінансових коефіцієнтів їх тре­ба порівняти з нормативами, прийнятими в практиці фінансового ме­неджменту, і зробити висновки про фінансовий рейтинг підприємства.

Під час виконання контрольної роботи студент використовує тек­стову, табличну та графічну форми подання аналітичного матеріалу.

Статті балансу	Значення
Актив
І. Необоротні активи, усього	1650
П. Оборотні активи, усього	?
В т. ч. запаси	840
Дебіторська заборгованість	490
Поточні фінансові інвестиції	700
Грошові кошти та їх еквіваленти	210
Інші	?
Ш. Витрати майбутніх періодів	40
Баланс	?
Пасив
І. Власний капітал	1800
11. Забезпечення наступних витрат і платежів	15
Ш. Довгострокові зобов»язання	400
IV. Поточні зобов»язання	2150
Баланс	?
Фінансовий результат	4800
Рентабельність активів, %	?
Рентабельність власного капіталу, %	?

 

 

Розв’язування

Розрахуємо невідомі значення в таблиці

…

Для даного підприємства Коефіцієнт покриття кредиторської заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості становить 0,23.

Як видно з результатів проведеного аналізу підприємство має не достатній рейтинг, так як показники знаходяться за межами допустимих норм.

 

Список використаних джерел

 

1.      Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «ИТЕМ ЛТД», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 2001. – 286 с.

2.     Инвестиционно-финансовый портфель:  Книга инвест. менеджера / Под ред. Ю.Б. Рубина. — М.: СОМИНТЭК, 1993. – 344 с.

3.     Пересада А. А. Інвестування — К.: КНЕУ, 2001. – 251 с.

4.     Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. — К.: Лібра, 1996. – 146 с.

5.     Управление инвестициями: В 2-х т. / В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. — М.: Высш. шк., 1998. – 348 с.