Зміст
1. Методичні особливості внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства 4
2. Вирішити задачу з методичними поясненнями кожного етапу. 19
3. Задача. 22
Список використаних джерел. 32
Додатки. 33
1. Методичні особливості внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства — це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.
Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль.
Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями.
Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість).
Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінанасово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Оцінка фінансової стійкості підприємства дозволяє виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та запозиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;
нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостороковими позиковими джерелами;
нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів та витрат;
кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми забов’язаннями.
Оцінка фінансової стійкості підприємства характеризується визначенням відповідних коефіцієнтів:
— концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії);
— концентрації залученого капіталу;
— довгострокового залучення позикових коштів;
— фінансової залежності;
— маневреності власного капіталу;
— фінансової стабільності;
— співвідношення залучених і власних засобів;
— фінансового ліверджу;
— платоспроможності;
— рівня рентабельності власного капіталу.Ткаченко вважає, що платоспроможність більш вузьке поняття, що входить до складу фінансової стійкості. Такої ж думки дотримується Савицька. Одним з показників, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими коштами своєчасно оплачувати платіжні зобов’язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.
Та кількість фінансових показників, що пропонується в літературі, є надмірною. Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства. Для повної характеристики фінансового стану і тенденцій його зміни достатньо порівняно невеликої їх кількості. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відображав суттєві сторони фінансового стану підприємства та їх відповідність вищевикладеним вимогам.
2. Вирішити задачу з методичними поясненнями кожного етапу
Здійснити планування обсягу реалізації через побудову 3-х факторної регресійної моделі. Незалежними факторами є кількість працюючих, залишки короткострокової заборгованості та первісна вартість основних засобів. Планові величини по цим параметрам передбачаються відповідно такі: 35 чол., 470 тис.грн., 550 тис.грн. Здійснити перевірку через коефіцієнт кореляції на допустимість попарного використання факторів. Оцінити варіацію кожного фактору на предмет можливості його участі в модельному процесі та визначити аномальні спостереження.
№ спостереження |
ТО | Кільк прац | КорЗаб | ОФ перш |
| у | х1 | х2 | х3 | |
| 1 | 634 | 25 | 258 | 425 |
| 2 | 642 | 25 | 255 | 450 |
| 3 | 687 | 23 | 265 | 470 |
| 4 | 658 | 26 | 285 | 480 |
| 5 | 691 | 27 | 305 | 492 |
| 6 | 678 | 26 | 307 | 500 |
7 |
705 |
27 |
460 |
500 |
| 8 | 709 | 28 | 310 | 490 |
| 9 | 706 | 30 | 300 | 500 |
| 10 | 700 | 29 | 370 | 520 |
| 11 | 730 | 30 | 360 | 525 |
| 12 | 736 | 32 | 381 | 520 |
| 13 | 738 | 32 | 403 | 540 |
| 14 | 741 | 32 | 425 | 510 |
Розв’язування
1. Для визначення коефіцієнту варіації всіх змінних необхідно розрахувати відповідні стандартні відхилення і середні значення ряду (Коефіцієнт варіації = стандартне відхилення/середнє значення відповідного ряду).
. . .
Планування виручки здійснити через підстановку в отримане рівняння регресії планової величини рівня кількості працюючих, залишки короткострокової заборгованості та первісну вартість основних засобів.
Планові величини по цим параметрам передбачаються відповідно такі: 35 чол., 470 тис.грн., 550 тис.грн.
За таких величин ТО = 770,85.
3. Задача
Здійснити аналіз змін фінансового стану фінансової установи або підприємства, на якому працює студент, або на матеріалах якого виконує дипломну роботу. Порівняння має бути здійснено не менше ніж за два періоди. Аналіз кожно групи показників здійснити за допомогою наступних коефіцієнтів:
- платоспроможності — коефіцієнти абсолютної і швидкої платоспроможності та поточного покриття;
- ліквідності — тривалості обороту запасів, обороту дебіторської заборгованості, операційного циклу та обороту кредиторської заборгованості;
- фінансової стабільності — коефіцієнти автономії, маневреності власного капіталу, фінансування, забезпеченості відсотків до сплати;
- ділової активності — оборотності оборотних коштів, активів, коефіцієнт усталеності економічного зросту;
- прибутковості — рентабельність активів, доходність власного капіталу, валова рентабельність оборотних активів та продаж;
- ринкової активності (якщо підприємство, що аналізується,— акціонерне товариство) — доход на акцію, доходність акції, цінність акції;
- майнового стану — фондоємність, коефіцієнти оновлення, зносу, реальної вартості основних засобів в майні.
Розв’язування
Проведемо аналіз фінансового стану ТОВ «Вільма».
При аналізі ліквідності ТОВ “Вільма” використовуємо такі показники:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал). Визначається відношенням найбільш ліквідних активів (А1) до поточного кредиторській заборгованості підприємства (П1 + П2):
Кал = А1 / (П1 + П2).
За 2001 рік Кал = 190/(510+140) = 0,29,
За 2002 рік Кал = 206/ (653+210)= 0,24,
Такий показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.
У 2002 році коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився з 0,29 до 0,24 за рахунок збільшення поточної кредиторської заборгованості підприємства і збільшення торби короткострокових кредитів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в границях припустимих норм ( ( 0,2).
. . .
Важливе значення для визначення забезпеченості основними фондами і їхнє використання на ТОВ “Вільма” визначає фондоємність.
Фондоємність показує потреба основних засобів для виробництва одиниця об’єму продукції і визначається по формулі:
Фе = Ф / ВР,
де Ф — вартість основних фондів,
ВР — виторг.
У 2001 році
Фе = 1109,15/1114,9 = 0,995,
У 2002 році
Фе = 3257,2/1236 = 2,635,
У 2002 році фондоємність зросла на 2,635 – 0,995 = 1,64 за рахунок збільшення вартості основних фондів.