Інвест аналіз КР _нвестиц В1 (також вар 6 8)

Зміст

 

 

 

1. Економічна сутність діяльності банків на ринку капіталів. 3

 

2. Задача 1. 11

 

3. Задача 2. 15

 

4. Задача 3. 17

 

5. Задача 4. 19

 

Список використаних джерел. 24


1.
Економічна сутність діяльності банків на ринку капіталів

 

Ринок капіталів — це частина фінансового ринку, де форму­ються попит і пропозиція в основному на середньо- і довго­строковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об»єктом угоди є наданий у позику грошовий капі­тал і де формуються попит і пропозиція на нього.

Ринок капіталів сприяє зростанню виробництва і збільшен­ню товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, відновленню ос­новного капіталу [3, c. 121].

Економічна роль цього ринку полягає в його спроможності об»єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.

З функціональної точки зору ринок капіталів — це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення: з інституційної — сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий капітал.

Таким чином, ринок капіталів — це складова частина фінан­сового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ри­нок середньо- і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення коротко­строкових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Він охоплює оборот позиково­го і банківського капіталів, комерційного і банківського кре­дитів, а також функціонування кредитних аукціонів.

Як засвідчує світовий досвід, в умовах розвинутої ринкової економіки саме комерційні банки мають виступати у ролі органі­заторів та фінансових ініціаторів здійснення великих інвестицій­них проектів та програм. Лише вони здатні відігравати вирішаль­ну роль у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів, висту­паючи як провідники, а в ряді випадків — як фінансові гаранти вживаних інвестиційних заходів.

Банківська діяльність на ринку проектного фінансування рег­ламентується Законом України «Про банки та банківську діяль­ність». Роль банків у проектному фінансуванні надзвичайно ве­лика, проте основна їх роль визначається через надання інвес­тиційного кредиту.

Банківський інвестиційний кредит можуть надавати як спеціа­лізовані — інвестиційні, інноваційні та іпотечні, так і універсаль­ні — комерційні банки. Умови, якими повинні керуватися всі бан­ки, — типові [6, c. 284]:

1) обов»язкове розроблення та здійснення комплексу заходів з кредитування інвестиційних проектів, а саме: залучення коштів для інвестиційного кредитування на фінансових ринках капіталів іноземних та вітчизняних банків, міжнародних фінансових орга­нізацій, суб»єктів підприємницької діяльності та приватних осіб; експертна оцінка інвестиційних проектів, розроблення методів та критеріїв відбору об»єктів кредитування; розроблення разом з по­зичальником та інвестором фінансових умов здійснення проектів та вибір прийнятних форм кредитування; розроблення механізмів контролю та самостійне здійснення контрольних функцій щодо раціонального та цільового використання позичок;

2) співробітництво з міжнародними організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав, іноземними ін­весторами з питань організації інвестиційного кредитування;

3) розроблення та здійснення комплексу заходів з організації та реалізації схем кредитування, в яких банк виступає основним менеджером (агентом) або кредитором.

Комерційні банки:

надають банківські кредити для фінансування інвестицій­них проектів;

— здійснюють лізингові операції;

— підтримують комерційне кредитування;

видають гарантії учасникам інвестиційного проекту;

здійснюють розрахунково-платіжні операції у рамках про­ектної діяльності;

організовують спільне банківське кредитування проекту;

фінансують проект через придбання паїв, акцій та облігацій компаній, що реалізують проект;

надають послуги інвестиційного брокера;

мобілізують фінансові ресурси для реалізації проекту мето­дом сек»юритизації;

здійснюють фінансовий консалтинг.

Процес банківського інвестиційного кредитування є складною процедурою, яка включає в себе кілька послідовних взаємодопов­нюючих стадій:

1) розроблення основних напрямів роботи банку з інвестицій­ного кредитування на перспективу:

а) оцінка макроекономічної ситуації в країні в цілому, а також у регіоні роботи потенційних інвестиційних позичальників зокрема;

б) розроблення внутрішньобанківських нормативних докумен­тів з інвестиційного кредитування;

в) визначення лімітів на інвестиційне кредитування (для акціоне­рів, для нових та старих клієнтів, для певного виду кредиту тощо);

г) підготовка персоналу банку для роботи з інвестиційними позичками;

д) формування стратегії управління кредитними ризиками в процесі кредитуванні інвестиційних проектів;

2) обґрунтування банківського інвестиційного кредиту:

а) розгляд заявки на одержання інвестиційного кредиту позичальником;

б)  аналіз техніко-економічного обґрунтування об»єкта креди­тування (інвестиційного проекту);

в)  вивчення кредитоспроможності клієнта та оцінка ризиків щодо позички;

г) підготовка та укладання кредитної угоди;

3) контроль за цільовим використанням кредиту та його своє­часним погашенням (моніторинг інвестиційного кредиту):

а) перевірка цільового використання позичкових коштів на фінансування інвестиційного проекту протягом усього строку дії кредитної угоди;

б)  аналіз бухгалтерського балансу та фінансового стану пози­чальника протягом усього строку кредитування;

в) перевірка збереження застави;

г)перевірка виконання умов кредитної угоди та ін.

Одним з найважливіших питань у залученні фінансових ре­сурсів для реалізації інвестиційних проектів є видача банками учасникам проекту гарантій. На практиці існує дві форми надан­ня банками гарантій — прямі та непрямі.

Окреслимо прямі банківські гарантії.

Гарантії на користь кредитора:

1)  необмежені, тобто на весь термін кредитного договору на повну суму платіжних зобов»язань за договором;

2) обмежені як за часом, так і за обсягом зобов»язань, у тому числі:

гарантія завершення робіт за проектом (до пуску об»єкта в експлуатацію);

гарантія покриття непередбачених витрат за проектом на інвестиційній фазі;

гарантії покриття додаткових витрат позичальника з пога­шення кредитних зобов»язань на виробничій фазі у разі нестачі грошових потоків за проектом.

Гарантії на користь кредитора можуть бути як умовні (що пе­редбачають гарантійний платіж за умови надання гаранту всього комплекту документів, що підтверджують порушення зобов»я­зань позичальником), так і безумовні (платіж здійснюється за пер­шою вимогою кредитора).

Гарантії на користь замовника проекту:

гарантія повернення авансу;

тендерна гарантія;

гарантія митного очищення будівельної техніки, що вво­зиться із-за кордону;

гарантія належного виконання контракту.

Гарантія на користь підрядчика або постачальника як засіб забезпечення платежу у разі подання замовнику проекту комерцій­ного кредиту. Спосіб реалізації і ступінь покриття залежить від типу і умов гарантії (умовна, безумовна; обмежена, необмежена; та, що передається, та, що не передається; забезпечена, незабезпечена; відзивна, безвідзивна та ін.).

Непрямі гарантії надаються комерційними банками, як пра­вило, у формі довгострокових контрактів, а саме:

— контракти на реалізацію продукції, що вже випускається (не проектної) у рамках діючого виробництва як забезпечення банківського кредиту для фінансування проекту (розширення, реконструкції виробництва тощо);

додаткові контракти на реалізацію проектного продукту (типу «бери і плати», «бери або плати») як забезпечення банків­ського кредиту для фінансування проекту;

— довгострокові контракти на поставку виробничих ресурсів для забезпечення об»єкта інвестиційної діяльності (сировина, на­півфабрикати, енергоносії тощо).

Розрахунково-платіжні операції комерційних банків у рамках проектної діяльності також мають особливе значення, зокрема у разі використання акредитивної та інкасової форм розрахунків, банківського переказу, обслуговування учасників інвестиційного проекту із застосуванням інших форм розрахунків, зокрема з ви­користанням векселів, чеків та платіжних карток.

Організація спільного банківського інвестиційного кредитуван­ня передбачає участь банку в:

організації синдикатного та консорціумного кредитів (банк-організатор);

управлінні синдикатним та консорціумним кредитами (банк-менеджер);

здійсненні платіжно-розрахункових операцій у рамках синдикату/консорціуму (банк — платіжний агент).

Фінансування проекту через придбання паїв, акцій та обліга­цій компанії, що реалізує проект, здійснюється через: участь у заснуванні проектної компанії через внесення паю в її капітал (закрите розміщення акцій); придбання акцій та облігацій на фон­довому ринку (відкрите розміщення акцій) [7, c. 147].

Послуги банку як інвестиційного брокера виявляються у сприянні проведенню емісії та розміщенню акцій, облігацій та інших цінних паперів з метою мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту, у разі, якщо національне законодавство дозволяє таку операцію проводити комерційному банку. Наприклад, у США, цим займаються спеці­алізовані організації — інвестиційні банки.

Мобілізація банком фінансових ресурсів для реалізації інвес­тиційних проектів може здійснюватися за методом сек»юритизації.

Сек»юритизація — це операція з надання великим та автори­тетним банком позички (кредиту) компанії для фінансування проекту з наступною реалізацією відповідних активів (зобов»я­зань позичальника за кредитом) іншому кредитору — траст-компанії. Траст-компанія під придбані активи випускає та розмі­щує серед різних інвесторів так звані перехідні цінні папери (pass through securities), які забезпечені у кінцевому підсумку заставою компанії та які погашаються за рахунок коштів, що надходять від компанії за кредитним договором. Суть даної операції зводиться до покращання ліквідності балансу банку. Великі банки у даному разі виконують функцію ініціатора фінансування проекту (що при­носить їм дохід у вигляді комісійних за оцінку проекту, розроб­лення умов та надання кредиту). Операція сек»юритизації перед­бачає наявність крім банку-ініціатора і інших учасників, зокрема:

а) траст-компанії (купує у банку дебіторські рахунки за креди­том та випускає під них перехідні цінні папери);

б) інвестиційної компанії, яка розміщує вказані цінні папери;

в) страхової компанії, яка здійснює страхування випуску цін­них паперів;

г) інвесторів (купують цінні папери, кладучи гроші на рахунок траст-компанії; отримують відсотки за рахунок грошей, сплаче­них компанією банку-ініціатору; по завершенні строку кредитної угоди цінні папери викупаються траст-компанією у інвестора).

У процесі забезпечення інвестиційних проектів фінансовими ресурсами комерційні банки можуть здійснювати і фінансовий консалтинг, у який входить [8, c. 147]:

— підготовка на замовлення компанії — ініціатора проекту обґрунтування (техніко-економічного обґрунтування) інвести­ційного проекту або оцінки підготовленого обґрунтування;

підготовка на замовлення компанії — ініціатора проекту та/або інших потенційних учасників інвестиційного проекту па­кета фінансових та інших документів, необхідних для початку реалізації проекту;

здійснення фінансового моніторингу ходу реалізації проек­ту (на замовлення банку-кредитора, засновників проектної ком­панії або інших учасників проекту).

Таким чином, розглянувши роль комерційних банків у фінан­совому забезпеченні ресурсами інвестиційних проектів, ми мо­жемо визначити їх основні функції у цьому процесі:

— мобілізаційна — вибір найбільш ефективних джерел та спо­собів мобілізації інвестиційних ресурсів, залучення коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках для інвестування їх у націо­нальну економіку;

— експертна — вибір та експертиза інвестиційних проектів, розроблення методик і критеріїв оцінки їх з позицій інвестицій­ної привабливості, а також вибір банків, покликаних стати співкредиторами проекту;

стимулювальна — розроблення та здійснення комплексу за­ходів з реалізації ефективних схем консорціального кредитування, в яких банк виступає в ролі головного реалізатора або кредитора;

— платіжна — організація проходження фінансових ресурсів, встановлення кореспондентських відносин, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, здійснення міжнародних розрахунків;

— контрольна — контроль за ефективним та цільовим вико­ристанням залучених коштів, видача гарантійних листів, поруч-ництв та інших зобов»язань, а також контроль за окупністю про­ектів та вчасним погашенням зобов»язань з боку позичальників.

Водночас, мобілізуючи внутрішні ресурси для фінансування інвестиційних проектів, комерційні банки можуть мати можли­вість прямого виходу на світовий фінансовий ринок з метою ма­сового залучення іноземного капіталу для реалізації інвестицій­них проектів; брати безпосередню участь у розробленні пілотних проектів та інвестиційних програм, здійснюваних з участю іно­земного капіталу; виконувати функції одного із фінансових аген­тів уряду, з тим щоб забезпечити ефективне та надійне розмі­щення зарубіжних інвестицій у національну економіку.

 


2. Задача 1

 

На підставі даних про господарську діяльність підприємства наведених в табл. 2.1 визначити:

— обсяг річного прибутку підприємства;

— параметри точки беззбитковості, результати обчислень параметрів точки беззбитковості представити  у графічному вигляді.

Таблиця 2.1

Дані про господарську діяльність підприємства

Параметри виробництва продукції

Визначити параметри точки беззбитковості

 

Обсяг виробництва

 

Кількість виробничих циклів протягом року

Ціна одиниці

виробу

 

Постійні витрати (за один виробничий цикл)

 

Змінні витрати на одиницю виробу

 

шт.

 

разів

 

грн.

 

грн.

 

грн.

 

 

 

1400,00

 

4,00

 

25,00

 

3000,00

 

17,34

 

беззбитковий рівень ціни

 

 

 2. Визначити напрямок вкладання вільних коштів підприємства і суму прибутку від вкладення на підставі табл.. 2.2:

Таблиця 2.2

Вкладання вільних коштів підприємства

Обсяг вільних коштів

 

Термін розміщення коштів

 

Напрямки вкладання

 

1. Депозит з нарахуванням простих відсотків

2. Депозит з нарахуванням складних відсотків

Відсоткова ставка

 

Періодичність нарахування відсотків протягом року

Відсоткова ставка

 

Періодичність нарахування відсотків протягом року

тис. грн.

 

років

 

%

 

разів

 

%

 

разів

 

8,00

 

2,00

 

12,00%

 

4,00

 

15,50%

 

4,00

 

 

3. Визначити загальну суму прибутку підприємства від фінансово-господарської діяльності.

Розв’язування

1. Обсяг річного прибутку підприємства складе

П = К*Ц – К*ЗВ – ПВ,

….

3. Загальна сума прибутку підприємства від фінансово-господарської діяльності за рік

 30,896 + 1,422 =  32,318 тис. грн.

 

 

3. Задача 2

 

Інвестор бажає придбати на ринку пакет цінних паперів. На підставі табл. 3.1 визначити поточну ринкову вартість пакету і доцільність його придбання.                                

Таблиця 3.1

Ринкова

вартість

пакету цінних

паперів

Склад пакету

Облігації

Акції

Вид

Номінал

Термін обігу

Періодичність

нарахувань

протягом

року

Купонна

ставка

 

 

 

Норма доходності (ставка дисконтування)

Кількість

 

 

 

Вид

Рівень дивідендів

 

Темп росту дивідендів

 

Норма

доходності

 

 

Кількість

 

 

 

тис. грн.

 

 

 

грн.

 

років

 

разів

 

%

 

%

 

шт.

 

 

 

грн.

 

%

 

%

 

шт.

 

780,00

 

 

Дисконтна

1570,00

 

 

8

 

 

 

 

 

 

12%

 

 

80

 

 

3і зростаючим

рівнем дивідендів

 

130,0

 

5%

 

 

8%

 

 

150

 

 

 

 

Розв’язування

Модель оцінки вартості дисконтної облігації з має наступний вигляд:

СОД = Н0/(1 + нд)n

грн. менша за ринкову вартість 780 тис. грн..


4. Задача 3

 

На підставі показників доходності і даних наведених у табл. 4.1 визначити, який вид цінних паперів є найбільш привабливим для придбання (продаж цінних паперів відбувається за номіналом):

Таблиця 4.1

Розрахунковий показник доходності

Облігації

 

Акції

 

Тип

 

Ціна придбання

 

Номінал

 

Термін обігу

 

Строк до погашення

 

Річний купонний дохід

Тип

 

Ціна придбання

 

Номінал

 

Термін використання інвестором

 

Термін володіння

 

Річний рівень дивідендів

Теми росту диві­дендів

 

Ставка

 

Сума

 

Ставка

 

Сума

 

 

 

грн.

грн.

 

років

днів

%

 

грн.

 

 

 

грн.

грн.

 

років

днів

%

 

грн.

 

%

 

Кінцева

 

З періодичною виплатою

 

380

 

350

 

6

 

 

 

 

75,00

З постійним рівнем дивідендів

 

505

 

500

 

0

 

148

 

 

63

0

 

Розв’язування

 

Модель оцінки вартості облігації з періодичною виплатою відсотків має наступний вигляд:

Біль привабливими для придбання є облігації, так як 5,8 > 5.

 

 

 

 


5. Задача 4

 

За даними табл. 5.1 та табл. 5.2 визначити :

1. Обсяг та ціну інвестиційного капіталу (без врахування рівня інфляції).

2. Ціну інвестиційного капіталу з врахуванням рівня інфляції.

3. Для кожного проекту визначити :

— чистий приведений доход — NPV;

— індекс доходності — РІ;

— внутрішню норму доходності — IRR;

— дисконтований період окупності — DРР.

4. На підставі обчислених показників визначити напрямок вкладання коштів (найкращий інвестиційний проект).

5. Зробити висновки по завданню.

Таблиця 5.1

Джерела формування інвестиційного капіталу

Структура інвестиційного капіталу

Рівень інфляції

Залучений

Запозичений

Власний

Обсяг

 

Ціна

 

Обсяг

 

Ціна

 

Обсяг

 

Ціна

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

0,0

 

0,0

 

4000,0

 

15,0

 

4000,0

 

12,0

 

5,5

 

 

Таблиця 5.2

Надходження по окремих інвестиційних проектах

Проект

Проект А

Проект Б

 

Проект С

 

Рік

 

1-й

 

2-й

 

3-й

4-й

5-й

1-й

 

2-й

 

3-й

 

4-й

 

5-й

 

1-й

 

2-й

 

3-й

 

4-й

 

5-й

 

В1

 

1500,0

 

2000,0

 

4300,0

5000,0

6000,0

3000,0

 

3000,0

 

3000,0

 

3000,0

 

3000,0

 

3500,0

 

3000,0

 

2500,0

 

2000,0

 

1500,0

 

 

 

 

Розв’язування

1. Обсяг інвестиційного капіталу становить

IС = 4000 + 4000 = 8000 у.о.

— індекс доходності РІ більший одиниці і дорівнює 1,254;

— внутрішня норма доходності IRR більша за ставку дисконтування і дорівнює 0,32,

— дисконтований період окупності найменший і становить 3,99 роки.

Отже, інвестиційний  проект А доцільно впровадити на підприємстві.

 

 


Список використаних джерел

 

1.     Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2003. — 231с.

2.     Гайдис Н. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л., 2002. — 271с.

3.     Гончаров А. Б. Інвестування: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 240с.

4.     Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377с. 

5.     Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 490с.

6.     Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк.— 3-тє видання — К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2004.- 500с.

7.     Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 252с.

8.     Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2005. — 289 с.

 

 

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз довідково, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи | Метки: , , , , , , , , , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз КР _нвест анал_з В14 (також Вар 23 і 24, Вар 2 )

Зміст

 

1. Задача 1. 3

 

2. Задача 2. 4

 

3. Задача 3. 5

 

4. Задача 4. 7

 

5. Задача 5. 8

 

6. Задача 6. 9

 

7. Задача 7. 11

 

8. Задача 8. 13

 

9. Задача 9. 14

 

10. Задача 10. 15

 

Список використаних джерел. 16


1. Задача 1

 

Річний обсяг закупівлі товару фірмою становить VC гривень, річний обсяг продажу — S гривень. Щорічні витрати на оренду приміщення, упаковку, оплату праці персоналу складають FC гривень. Який мінімальний річний обсяг продажу при якому фірма не несе збитків?

 

Вар. №

FC

S

VC

14

27738,16

145390,46

35893,84

 

Розв’язування

 

Мінімальний річний обсяг продажу при якому фірма не несе збитків визначимо з умови

Отже, мінімальний річний обсяг продажу при якому фірма не несе збитків становить 63632 грн.


2. Задача 2

 

Підприємство придбало лінію по виробництву валів. При якому мінімальному обороті це придбання окупиться якщо змінні витрати у перерахунку на один вал становлять VC гривень, постійні витрати FC гривень на місяць. Вартість одного валу ? гривень.

 

Вар. №

 

FC

 

VC

 

?

 

14

 

124737,79

 

77,40

 

81,13

 

Розв’язування

 

Тобто підприємству потрібно випускати 33442  валів, щоб лінія по виробництву валів окупилася.


3. Задача 3

 

Фірмі необхідно накопичити FV гривень, за n років. Річна дохідність по банківському депозиту становить i%. Яким повинен бути початковий внесок на депозит IC при нарахуванні (1) складних відсотків; (2) простих відсотків? Побудуйте графіки нарощування відсотків та проаналізуйте їх.

Вар. №

 

N

 

i

 

FV

 

14

 

8,00

 

11,08%

 

101499,65

 

Розв’язування

 

Отже, початковий внесок на депозит при нарахуванні складних відсотків має бути 43790 грн., а при нарахуванні простих відсотків – 53810 грн.

Прямоугольная выноска: Прості процентиПрямоугольная выноска: Складні проценти проценти

 

При n > 1, нарощена сума за складними процентами перевищує суму за простими процентами. При n = 1, нарощена сума за складними процентами рівна сумі за простими процентами.  При n < 1, нарощена сума за складними процентами менша за суму нараховану за простими процентами.


4. Задача 4

 

Розрахуйте теперішню вартість FV(1) гривень, що будуть отримані через n(1) років плюс FV(2) гривень, які будуть отримані через n(2) років після цього, за умови, що cтавка дисконту становить i відсотків.

 

Вар №

 

FV(1)

 

n(1)

 

FV(2)

 

n(2)

 

i

 

14

 

702,52

 

4

 

656,15

 

14

 

19,00%

 

 

Розв’язування

 

Отже, теперішня вартість при нарахуванні складних відсотків становить 407,78 грн., а при нарахуванні простих відсотків – 771,97 грн.

 


5. Задача 5

 

Розрахуйте теперішню вартість FV(1) гривень отримуваних щорічно на протязі t(1) року плюс FV(2) гривень що будуть отримуватися довічно з t(2) року за умови, що річна процентна ставка становитиме і відсотків.

 

Вар №

 

FV(1)

 

t(1)

 

FV(2)

 

t(2)

 

i

 

14

 

698,37

4

 

652,27

 

14

19,00%

 

 

Розв’язування

 

Разом 918,91 + 245,21 = 1164,12 грн.

 


6. Задача 6

 

За наведеними у таблиці даними розрахуйте показник NPV проекту та показник РР якщо ставка дисконтування становить і %.Зробіть висновки стосовно доцільності реалізації проекту.

 

№ вар

 

ІC

 

CF(1)

 

CF(2)

 

CF(3)

 

CF(4)

 

CF(5)

 

і

 

14

 

— 20763,89

 

5000

 

6000

 

0

 

6000

 

6000

 

11%

 

 

Розв’язування

 

Формула дисконтування має такий вигляд:

..

Строк окупності інвестицій більше 5 років, тому  проект не доцільно реалізовувати.


7. Задача 7

 

За наведеними у таблиці даними розрахуйте показник РІ проекту та DPP якщо ставка дисконтування становить і %.Зробіть висновки стосовно доцільності реалізації проекту.

№ вар

 

ІC

 

CF(1)

 

CF(2)

 

CF(3)

 

CF(4)

 

CF(5)

 

і

 

14

-17714

 

20000

 

1000

 

0

 

8000

 

2000

 

11%

 

 

Розв’язування

Проект варто реалізовувати, так як він окупиться швидше ніж планувалося.

 


8. Задача 8

 

За наведеними у таблиці даними розрахуйте показник IRR проекту. Зробіть висновки стосовно доцільності реалізації проекту.

 

№ вар

 

ІC

 

CF(1)

 

CF(2)

 

CF(3)

 

CF(4)

 

CF(5)

 

і

 

14

— 17714,42

 

20000

 

1000

 

0

 

8000

 

2000

 

11%

 

 

Розв’язування

 

Внутрішня норма доходності (IRR)      

Оскільки IRR = 0.417 > 0,11, то проект варто реалізовувати.


9. Задача 9

 

Розрахуйте теперішню вартість t-річного ануїтету вартістю X гривень, за умови, що альтернативна вартість капіталу становить і % річних.

Вар №

 

X

 

t

 

І

 

14

 

455,82

 

10

 

29,00%

 

 

Розв’язування

 

Теперішня вартість t-річного ануїтету вартістю X гривень розрахуємо за формулою

..

Тобто теперішня вартість ануїтету складе 1449 грн.


10. Задача 10

 

Розрахуйте чистий дохід, ефективність і дохідність інвестиційного проекту, що пропонується. Зробіть висновки стосовно доцільності реалізації. Врахуйте можливість альтернативного вкладання коштів.

Торгова фірма намір придбати товар за С тис. грн., транспортує його до місця реалізації(транспортні витрати Т тис. грн.), де на протязі N місяців планує реалізувати його за ? тис. грн. Інвестиційна альтернатива — депозитний вклад під І відсотків річних.

 

№ вар.

 

С

 

?

 

?

 

?

 

І

 

14

 

598,00

 

867,10

 

48,00

 

3

 

141%

 

 

Розв’язування

Проект з продажу товару не варто реалізовувати, а потрібно покласти гроші в банк.

 

 


Список використаних джерел

 

1.     Гайдис Н. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л., 2002. — 271с.

2.     Гончаров А. Б. Інвестування: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 240с.

3.     Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377с. 

4.     Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 490с.

5.     Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 252с.

 

 

 

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи | Метки: , , , , , , , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз КР _нвест 14 задач

Зміст

 

1. Задача 11. 3

 

2. Задача 12. 4

 

3. Задача 13. 4

 

4. Задача 14. 5

 

5. Задача 15. 5

 

6. Задача 16. 6

 

7. Задача 17. 6

 

8. Задача 18. 7

 

9. Задача 19. 7

 

10. Задача 20. 8

 

11. Задача 21. 8

 

12. Задача 22. 10

 

13. Задача 23. 11

 

14. Задача 24. 12

 

Список використаних джерел. 13


1. Задача 11

 

Розрахувати  майбутню  реальну  вартість  інвестицій,  якщо строк інвестицій — 2 роки, річний складний відсоток — 30%, темп інфляції — 30%.

Розв’язування

 

Отже, майбутня реальна вартість  інвестицій рівна поточній вартості коштів.

2. Задача 12

 

Розрахувати розмір інфляційної премії, якщо річний реальний середньоринковий рівень доходу на інвестиції — 20 %, темп інфля­ції— 25 % у рік.

Розв’язування

Отже, розмір інфляційної премії дорівнює 30%.

 

3. Задача 13

 

Обчислити розмір інфляційної премії, якщо річний реальний середньоринковий рівень доходу на валютні інвестиції — 10 %, темп інфляції — 25 % у рік.

Розв’язування

Отже, розмір інфляційної премії дорівнює 27,5%.


4. Задача 14

 

Розрахувати частку терміноволіквідних інвестицій у загаль­ному обсязі інвестицій, якщо сума таких інвестицій 100000 грн, а за­гальна сума інвестицій 1000000 грн.

Розв’язування

Отже, частка терміноволіквідних інвестицій у загаль­ному обсязі інвестицій становить 0,1 або 10%.

 

 

5. Задача 15

 

Розрахувати частку слаболіквідних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, якщо сума таких інвестицій — 100000 грн, а за­гальна сума інвестицій — 1000000 грн.

Розв’язування

Отже, частка слаболіквідних інвестицій у загаль­ному обсязі інвестицій становить 0,1 або 10%.

 

 


6. Задача 16

 

Розрахувати коефіцієнт прибутку на інвестиції, якщо чистий прибуток становить — 100000 грн, а сума валових інвестицій — 200000 грн.

 

Розв’язування

Отже, коефіцієнт прибутку на інвестиції становить 0,5.

 

 

7. Задача 17

 

Обчислити ринкову вартість акції, якщо співвідношення „ціна/дохід» дорівнює 40, дохід на одну акцію за 12 міс. — 5 грн.

 

Отже, ринкова вартість акції становить 200 грн.

 

 

 


8. Задача 18

 

Визначити дохідність однієї акції, якщо дохідність ринку за п»ять років — 5 %, чутливість (фактор бета) акції — 2.

 

Розв’язування

Отже, дохідність однієї акції становить 10%.

 

 

9. Задача 19

 

Скільки потрібно заплатити за привілейовану акцію із щоріч­ним дивідендом 5 %, якщо схожі акції на ринку дисконтуються під 13%.

 

Розв’язування

Отже, за привілейовану акцію із щоріч­ним дивідендом 5 % потрібно заплатити 0,385 номінальної вартості акції.

10. Задача 20

 

Визначити необхідну ставку доходу від акції за допомогою методу «лінії надійності ринку», якщо безризикова ставка — 8 %, дохідність ринку — 12 %, фактор бета акції — 1,5. Як Ви вважаєте, ці акції недооцінені чи переоцінені? Чи можуть вони приносити 9 % доходу?

 

Розв’язування

Дані акції недооцінені, так як доходність ринку постійно збільшує ціну акції.  Дані акції з часом зможуть вони приносити 9 % доходу.

 

11. Задача 21

 

Визначити майбутню вартість вкладу 1200 грн через чотири роки, якщо:

а) складний відсоток нараховується щорічно — 12 %;

б) складний відсоток нараховується один раз на півроку в розмірі 12%;

в) складний  відсоток  нараховується  щоквартально  в  розмірі
16%;

г) складний відсоток нараховується щомісяця в розмірі 24 %.

 

Розв’язування

 

Отже, майбутня вартість вкладу 1200 грн через чотири роки складе , якщо: складний відсоток нараховується щорічно 12 % — 1888 грн.; складний відсоток нараховується один раз на півроку в розмірі 12% — 1913 грн.; складний  відсоток  нараховується  щоквартально  в  розмірі
16% — 2248 грн.; складний відсоток нараховується щомісяця в розмірі 24 % — 3104 грн.

 

 

 

12. Задача 22

 

Обчислити вартість капіталу від привілейованої акції номіна­лом 100 грн, якщо дивіденд від неї становить 9 грн, а витрати на її випуск — 3 % номіналу.

 

Розв’язування

 

Отже, вартість капіталу від привілейованої акції становить 12%.

 

 


13. Задача 23

 

Розрахувати чисту приведену вартість грошових потоків від інвестицій, якщо сума грошового потоку — 1000000 грн, ставка дис­контування — 20 %, початкові інвестиції — 200000 грн. Чи можна такий проект прийняти?

 

Розв’язування

Чиста приведена вартість (NPV)

Отже, за показником чистої приведеної вартості при ставці дисконтування в 20 процентів проект прибутковий,  прибуток дорівнює 201900 грн. Такий проект потрібно прийняти.

 


14. Задача 24

 

Розрахувати внутрішню норму дохідності інвестицій, якщо сума грошового потоку — 1000000 грн, початкові інвестиції — 200000 грн. Очікувана дохідність інвестора — 30 %. Рекомендована ставка дисконтування — 20 %.

 

Розв’язування

 

Внутрішня норма доходності (IRR)      

Оскільки IRR = 0.39 > 0,3, то проект варто реалізовувати.

Список використаних джерел

 

1.     Гайдис Н. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л., 2002. — 271с.

2.     Гончаров А. Б. Інвестування: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 240с.

3.     Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377с. 

4.     Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 490с.

5.     Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 252с.

 

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз КНУПТ _нвестування 5 задач

Зміст

 

1. Задача 1. 3

 

2. Задача 2. 5

 

3. Задача 3. 6

 

4. Задача 4. 7

 

5. Задача 5. 8

 

Список використаних джерел. 9


1. Задача 1

 

Компанія розглядає можливість інвестування в проекти, який за 7 років принесе доходи відповідно R1, R2, R3, R4, R5, R6 та R7

1. Чи схвалили б ви цей проект, якщо його дисконтна ставка d, a початкові інвестиції, ІC?

2. Знайти термін окупності інвестицій.

R1

 

R2

 

R3

 

R4

 

R5

 

R6

 

R7

 

d

 

ІC

 

500

 

800

 

600

 

1200

 

1200

 

1100

 

1100

 

22

 

3000

 

 

Розв’язування

 

Чиста приведена вартість (NPV)

де Р1, Р1, …, Pk — річні грошові надходження від проекту,

i — cтавка дисконтування,

Так як NVP < 0, то проект не потрібно впроваджувати.

PP = 3000 / 410,069 =  7,32  роки.

 

 


2. Задача 2

 

Інвестор отримав кредит у банку в сумі В грн. Терміном на n років під г відсотків річних. Визначити суму погашення боргу в кінці строку:

а) з використанням формули простих відсотків;

б) з використанням формули складних відсотків.

B

r

n

50000

10

7

 

Розв’язування

 

1) при нарахуванні простих відсотків

..

Отже, сума погашення боргу в кінці строку:

а) з використанням формули простих відсотків 85000 грн.

б) з використанням формули складних відсотків 97440 грн.

 

 

 

 


3. Задача 3

 

Інвестор, бажаючи отримати через n років суму А грн., вирішив вкласти гроші до банку під г відсотків річних. Якою повинна бути сума початкового капіталу?

A

r

n

47280

24

4

 

Розв’язування

 

1) при нарахуванні простих відсотків

Отже, сума початкового капіталу:

а) з використанням формули простих відсотків 24120 грн.

б) з використанням формули складних відсотків 20000 грн.


4. Задача 4

 

Визначити інвестиційну вартість облігації, номінальна вартість якої N грн., термін погашення 364 дні. Купонні виплати здійснюються через кожен 91 день у розмірі С грн. Дохідність по безризикових операціях на ринку цінних паперів терміном 91 день становить г відсотків.

Вартість, ?

Купонні виплати, С

г,%

150

30

18

 

Розв’язування

Вартість облігації розраховується за формулою:

,

..

5. Задача 5

 

Обчислити поточну вартість привілейованої акції, номіналом А грн. і величиною дивіденду г % річних, якщо ринкова норма прибутку d %.

А

г,%

d,%

140

9

15

 

Розв’язування

 

Модель оцінки вартості акцій зі стабільним рівнем дивідендів має наступний вид:

CA = 140*0,09/0,15 = 84 грн.

 

 


Список використаних джерел

 

1.        Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП ’’ИТЕМ ЛТД», 1995.

2.        Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. – К.: Ника-Центр, 1999.

3.        Герасимчук Я.С. Инвестиционная сфера экономики. – К.: Наукова думка, 1992.

4.        Газеев М.X. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.: ВНИИОЭНТ, 1993.

5.        Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и управления. – М.: Знание, 1991.

6.        Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Либра, 1996.

7.        Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. – М.: АО «Консалтбанкир», 1993.

8.        Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери в Україні. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001.

 

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , , , , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз КНЕУ_НВЕСТУВАННЯ_К9

Зміст

1. Похідні цінні папери в Україні та за рубежем. Їх сутність, особливості обігу і види. 3

2. Задача 1. 9

3. Задача 2. 14

4. Задача 3. 16

5. Задача 4. 18

Список використаних джерел. 23


1. Похідні цінні папери в Україні та за рубежем. Їх сутність, особливості обігу і види

 

Часовий зріз економіки представлений тільки двома сегментами: спотовим і терміновим ринками. Терміновий ринок також називають ринком похідних фінансових інструментів. На терміновому ринку звертаються термінові контракти. Терміновий контракт – це угода про майбутнє постачання предмета контракту. У момент його укладення обмовляються всі умови, на яких він буде виповнюватися. В основі контракту можуть лежати різні активи, наприклад, цінні папери, фондові індекси, банківські депозити, валюта, власне товари. Актив, що ніжить в основі термінового контракту, називають базисним чи базовий активом. Терміновий контракт виникає на основі базисного активу. Тому його також називають похідним активом, тобто інструментом, похідним від базисного активу [7, c.243].

Терміновий ринок виконує дві важливі функції: дозволяє погоджувати плани підприємців на майбутнє і страхувати цінові ризики в умовах невизначеності економічної кон»юнктури. Термінові угоди дозволяють застрахуватися від зміни цін фінансових активів, валютних курсів, процентних ставок, власне товарних цін. Привабливість термінового ринку полягає також у тім, що його інструменти є високоприбутковими, хоча і високо ризикованими об»єктами інвестування фінансових засобів.

Структурно на терміновому ринку можна виділити сегменти: первинний і вторинний, біржовий і позабіржовий. На відміну від ринку цінних паперів терміновий біржовий ринок є для похідних активів одночасно і первинним і вторинної, у той час як для цінних паперів біржовий ринок виступає переважно як вторинний. По виду торгуємих на терміновому ринку інструментів його можна підрозділити на форвардний, ф»ючерсний, опціонний ринки і ринок свопів.

Інфраструктура термінового ринку представлена не тільки біржами і позабіржовими електронними системами але і широким спектром організації, що виконують як брокерські, так і дилерські функції Діяльність професійних учасників термінового ринку підлягає ліцензуванню. Учасниками термінового ринку є не тільки професійні організації, що формують нею інфраструктуру, але і будь-які юридичні і фізичні особи, що вирішують задачі узгодження господарських планів і страхування цінових ризиків

Термінові контракти іменують похідними активами, їх також називають похідними цінними паперами [5, c.84].

Форвардний контракт – це угода між сторонами про майбутнє постачання базисного активу яке укладено поза біржею. Всі умови угоди обмовляються в момент укладення договору. Виконання контракту відбувається відповідно до даних умов у призначений термін. Як різновид короткострокового форвардного контракту виступають операції репо і зворотного репо. Репо – це угода між контрагентами, відповідно до якого одна сторона продає іншої цінні папери з зобов»язанням викупити їх у неї через якийсь час по більш високій ціні. У результаті операції перша сторона фактично одержує кредит під забезпечення цінних паперів. Відсотком за кредит служить різниця в цінах, по якому вона продає і викуповує папера. Друга сторона фактично дає кредит під цінні папери. Її доход складає різниця між цінами, по яких вона спочатку купує, а потім продає папери.

Репо являє собою короткострокові операції, від одноденних до декількох тижнів. За допомогою репо дилер може фінансувати свою позицію для придбання цінних паперів.

Існує поняття «зворотне репо». Це угода про покупку паперів із зобов»язанням продажу їх у наступному по більш низькій ціні. У даній угоді обличчя, що купує папери по більш високій ціні, фактично одержує їх у позичку під забезпечення грошей. Друга сторона, що надає кредит у формі цінних паперів, одержує доход (відсоток за кредит) у сумі різниці цін продажу і викупу паперів.

Ф»ючерсний контракт – це угода між сторонами про майбутнє постачання базисного активу, що укладається на біржі. Біржа (розрахункова палата) сама розробляє нею умови, і вони є стандартними для кожного базисного активу. Біржа організує вторинний ринок даних контрактів [4, c. 123].

Виконання ф»ючерсного контракту гарантується біржі (розрахунковій палаті). Після того як контракт укладений, він реєструється в розрахунковій палаті. З цього моменту стороною угоди як для продавця, так і для покупця стає розрахункова палата, тобто для покупця вона виступає продавцем, а для продавця покупцем. Оскільки ф»ючерсні контракти стандартні і гарантовані розрахунковою палатою, вони високо ліквідні. Це значить, що учасник угоди легко може закрити відкриту позицію за допомогою оффсетної угоди. Результатом його операції буде  виграш чи програш у залежності від того, за якою ціною він відкрив і закрив позицію. Якщо учасник контракту бажає  здійснити чи прийняти постачання, воно не ліквідує свою позицію до дня постачання. У цьому випадку розрахункова палата повідомляє його, кому він повинний  поставити чи від кого прийняти базисний актив. За умовами деяких ф»ючерсних контрактів може передбачатися не постачання базисного активу, а взаєморозрахунки між учасниками в грошовій формі.

Ф»ючерсні контракти за своєю формою є стандартними. Крім того, на біржі торгуються контракти тільки на визначені базисні активи. Якщо інвестор упевнений у своїх прогнозах відносно майбутнього розвитку подій на ринку, він може укласти ф»ючерсний контракт. Однак при помилкових  прогнозах чи випадкових відхиленнях у розвитку кон»юнктури інвестор може понести великі втрати. Щоб обмежити свій фінансовий ризик вкладнику варто звернутися до опціонних контрактів. Вони дозволяють інвестору обмежити свій ризик тільки визначеною сумою, що він утрачає при несприятливому результаті подій, навпроти, його виграш потенційно може бути кожним.

Опціонні контракти являють собою похідні інструменти, в основі яких лежать різні активи. У порівнянні з ф»ючерсними контрактами діапазон базисних активів опціонів ширше, тому що в основі опціонного контракту може лежати і ф»ючерсний контракт. Опціонні контракти використовуються як для витягу спекулятивного прибутку, так і для хеджування [3, c. 108].

Суть опціону полягає в тому, що він надає однієї зі сторін угоди право вибору виконати  контракт чи відмовитися від його виконання. В угоді беруть участь дві сторони. Одна сторона  купує опціон, тобто здобуває право вибору. Інша сторона  продає, чи, як ще говорять, виписує опціон, тобто надає право вибору. За отримане право вибору покупець опціону сплачує продавцю визначена винагорода, називана премією. Продавець опціону зобов»язаний виконати свої контрактні зобов»язання, якщо покупець (власник) опціону вирішує його виконати. Покупець має право виконати опціон, тобто  купити чи продати базисний актив, тільки за тією ціною, що зафіксована в контракті. Вона називається ціною виконання.

З погляду термінів виконання, опціони підрозділяються на два типи: американський і європейський. Американський опціон може бути виконаний у будь-який день до закінчення терміну дії контракту. Європейський – тільки в день витікання терміну контракту

Існує два види опціонів опціон на  покупку чи опціон колл; і опціон на  продаж чи опціон пут. Опціон колл надає право власнику опціону  купити чи відмовитися від покупки базисного активу. Опціон пут надає право власнику опціону  продати чи відмовитися від продажу базисного активу. Щоб краще зрозуміти суть опціонної угоди, варто пам»ятати, що вона складається з двох етапів. На першому етапі покупець опціону здобуває право  виконати чи не виконати контракт. На другому – він реалізує (чи не реалізує) дане право.

Виписуючи опціон, продавець відкриває по даній угоді коротку позицію, а покупець – довгу позицію. Відповідно поняття короткий колл чи пут означають продаж опціону колл чи пут, а довгий колл чи пут – їхню покупку.

Варрант – це опціон на придбання визначеного числа акцій (варрант акцій) чи облігацій (варрант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення терміну дії варранти. Варранти звичайно випускаються як додавання до якого-небудь боргового інструмента, наприклад, облігації, щоб зробити його більш привабливим для інвестора. Іноді варранти можуть відокремлюватися від таких активів і тоді вони звертаються самостійно. Варранти відрізняються від розглянутих вище опціонів тим, що випускаються на набагато більш тривалий період часу, а деякі з них можуть бути безстроковими. Якщо виповнюється варрант акцій, то збільшується загальне число акцій, що звертаються, даної компанії, що приводить до зниження прибутку на акцію і ціни акції. При виконанні варранту облігацій компанія збільшує розміри своєї заборгованості унаслідок випуску додаткового числа облігацій. Оскільки сам емітент визначає умови випуску своїх паперів, то умови варранту можуть передбачати обмін варранту як на облігацію, разом з яким він був емітований, чи на іншу облігацію. Як різновиди даних паперів у світовій практиці емітуються  варранти, по яких передбачається нарахування відсотків; варранти, що дають право придбати облігацію в іншій валюті чим облігація, з яким вони були випущені. Крім того варрант може бути емітований самостійно без прив»язки до облігації. Варрант акцій може бути привабливим у зв»язку з тим, що у випадку істотного росту курсу акцій, він дає можливість придбати її по більш низькій ціні [8, c. 134].

Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначеного в контракті умовами.

Процентний своп складається в обміні боргового зобов»язання з фіксованою процентною ставкою на зобов»язання зі ставкою, що плаває. Сторони, що беруть участь у свопі, обмінюються тільки процентними платежами, але не номіналами. Платежі здійснюються в єдиній валюті. За умовами свопу сторони зобов»язуються обмінюватися платежами протягом ряду років. Звичайно період дії свопу коливається від двох до п»ятнадцяти років. Одна сторона сплачує суми, що розраховуються на базі твердої процентної ставки від номіналу, зафіксованого в контракті, а інша сторона – суми відповідно до плаваючому  відсотку від даного номіналу.

Іншої найбільш розповсюдженим різновидом свопу є валютний своп, що представляє собою обмін номіналу і фіксованих відсотків в одній валюті на номінал і фіксований відсоток в іншій валюті. Іноді реального обміну номіналу може не відбуватися. Здійснення валютного свопу може бути обумовлено різними причинами, наприклад, валютними обмеженнями по конвертації валют, бажанням усунути валютні  ризики чи прагненням випустити облігації у валюті іншої країни в умовах, коли іноземний емітент слабко відомий у даній країні, і тому ринок даної валюти прямо для нього недоступний.

Своп активів складається в обміні активами з метою створення синтетичного активу, який би приніс більш високу прибутковість. У сучасних умовах одержали розвиток товарні свопи. Їхня сутність зводиться до обміну фіксованих платежів на що плавають, величина яких прив»язана до ціни визначеного товару [5, c. 193].

Таким чином, своп – це угода про обмін платежами. У контракті сторони можуть погодити будь-який зручний їм порядок обміну, у результаті виникають різні модифікації свопів:

— базисний своп припускає обмін сумами, що розраховуються на базі різних процентних ставок, що плавають;

— своп, що амортизується, припускає зменшення номіналу в часі;

— зростаючий своп припускає ріст номіналу в часі;

— відкладений чи форвардний своп містить умови про те, що сторони будуть обмінюватися процентними платежами, починаючи з деякої дати в майбутньому;

— круговий своп припускає обмін твердих процентних платежів в одній валюті на платежі, що плавають, в іншій валюті;

— що продовжується своп дає одній стороні право (опціон) на продовження терміну дії свопу понад установлений період;

— що припиняється своп дає одній стороні опціон скоротити термін дії свопу;

— в індексному свопі суми платежів прив»язуються до значень індексу, наприклад, індексу споживчих цін, індексу  акцій чи облігації;

— у свопі з нульовим купоном твердо процентні платежі зростають по складному відсотку протягом дії свопу, а сплата всієї суми здійснюється по закінченні свопу [3, c. 124-125]. Різновидом свопу є опціонний своп. Він являє собою опціон на своп, звичайно європейський.


2. Задача 1

 

1. На підставі даних про господарську діяльність підприємства, наведених в табл. 1.1 визначити:

— обсяг річного прибутку підприємства;

— параметри точки беззбитковості (беззбитковий обсяг випуску), результати обчислень параметрів точки беззбитковості представити у графічному вигляді.

Таблиця 1.1

Обсяг виробництва, шт.

Кількість виробничих циклів протягом року, разів

Ціна одиниці виробу, грн.

Постійні витрати за один виробничий цикл, грн.

Змінні витрати на одиницю виробу, грн..

3200,00

2,00

30,00

6120,00

25,60

 

2. Визначити напрямок вкладення вільних коштів підприємства і суму прибутку від вкладення на підставі табл. 1.2:

Таблиця 1.2

Обсяг вільних коштів, тис. грн.

Термін розміщення коштів, років

Напрямки вкладення

Депозит з нарахуванням складних відсотків

Депозит з нарахуванням складних відсотків

Відсоткова ставка, %

Періодичність нарахування відсотків протягом року

Відсоткова ставка, %

Періодичність нарахування відсотків протягом року

7,50

3,00

13%

3,00

20%

2,00

 

3. Визначити загальну суму прибутку підприємства від фінансово-господарської діяльності.


Розв’язування

Якщо протягом року підприємство здійснює 2 виробничих цикли, то обсяг виробництва буде дорівнювати Q = 3200 х 2 = 6400 шт. При такому обсязі виробництва змінні витрати підприємства становлять ВЗМІН = 6400 х25,6  = 163840 грн. Тобто, витрати підприємства на виробництво продукції становлять ВЗАГПОСТ + ВЗМІН = 6120*2 + 163840 = 176080 грн.

Від реалізації продукції підприємство отримує 6400*30 = 192000 грн. Таким чином, обсяг річного прибутку підприємства становить П = 192000 – 176080 = + 15920 грн.

….

3. Загальна сума прибутку підприємства від фінансово-господарської діяльності за рік

15,920  + 1,929  =  17,849 тис. грн.

 

 

 


3. Задача 2

 

Інвестор бажає придбати на ринку пакет цінних паперів. На підставі табл. 2.1 визначити поточну ринкову вартість пакету і доцільність його придбання.

Таблиця 2.1

Ринкова вартість пакету цінних паперів, тис. грн.

700

Склад пакету

Облігації

Вид

Безстрокові

Номінал, грн.

750

Термін обігу, років

Періодичність нарахування протягом року, разів

1

Купонна ставка, %

8

Норма доходності, %

7

Кількість, шт.

160

Акції

Вид

з зростаючим рівнем дивідендів

Рівень дивідендів, грн.

110

Темп росту дивідендів, %

14

Норма доходності, %

16

Кількість, шт.

70

Розв’язування

Ринкова вартість облігації з виплатою в кінці періоду розраховується за формулою:

,

де N – номінал облігації;

С – купон облігації;

r – норма доходності;

п – термін обігу облігації;

т – періодичність нарахування протягом року.

Пакет придбати не доцільно, так як його реальна вартість менша за ринкову вартість.


4. Задача 3

 

На підставі показників доходності і даних, наведених в табл. 3.1 визначити, який від цінних паперів є найбільш привабливим для придбання (продаж цінних паперів відбувається за номіналом).

Таблиця 3.1

Розрахунковий показник доходності

кінцева

Облігації

Тип

з періодичною виплатою

Ціна придбання, грн.

330

Номінал, грн.

300

Термін обігу, років

 

Строк до погашення, днів

 

Річний купонний дохід

Ставка, %

 

Сума, грн.

55

Акції

Тип

з зростаючим рівнем дивідендів

Ціна придбання, грн.

450

Номінал, грн.

400

Термін обігу, років

3

Строк до погашення, днів

 

Річний рівень дивідендів

Ставка, %

25

Сума, грн.

 

Темпи росту дивідендів, %

21

Розв’язування

Модель оцінки вартості облігації має наступний вигляд:

де СОn — реальна вартість облігації з виплатою всієї суми відсотків при її погашенні;

Тобто норма прибутковості акцій складає 47,9%.

Біль привабливими для придбання є акції, так як 47,9 > 28,3.

 


5. Задача 4

 

За даними табл. 4.1 та табл. 4.2 визначити:

1. Обсяг та ціну інвестиційного капіталу (без врахування рівня інфляції).

2. Ціну інвестиційного капіталу з врахуванням рівня інфляції.

3. Для кожного проекту визначити:

— чистий приведений дохід – NPV;

— індекс доходності – PI;

— внутрішню норму доходності – IRR;

— період окупності – PP.

4. На підставі обчислених показників визначити напрямок вкладення коштів (найкращий інвестиційний проект).

5. Зробіть висновки по завданню.

Таблиця 4.1

Джерела формування інвестиційного капіталу

Структура інвестиційного капіталу

Рівень інфляції

Акціонерний

Позика

Власний

Обсяг

 

Ціна

 

Обсяг

 

Ціна

 

Обсяг

 

Ціна

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

(у.о.)

 

(%)

 

4500,0

 

5,0

 

500,0

 

15,0

 

1500,0

 

10,0

 

8,0

 

 

Таблиця 4.2

Надходження по окремих інвестиційних проектах

Проект

Проект А

Проект Б

 

Проект С

 

Рік

 

1-й

 

2-й

 

3-й

4-й

5-й

1-й

 

2-й

 

3-й

 

4-й

 

5-й

 

1-й

 

2-й

 

3-й

 

4-й

 

5-й

 

9

 

1500

 

2500

3000

2000

1500

3000

2500

2000

1500

1000

0

 

1000

 

2000

 

3000

 

4000

 


Розв’язування

1. Обсяг інвестиційного капіталу становить

IС = 4500 + 500 + 1500 = 6500 у.о.

Ціна інвестиційного капіталу (без врахування рівня інфляції) становить

індекс доходності РІ більший одиниці і дорівнює 1,093;

внутрішня норма доходності IRR більша за ставку дисконтування і дорівнює 0,209.

Отже, інвестиційний  проект Б доцільно впровадити на підприємстві.


Список використаних джерел

 

1.        Балабанов И.Г. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? – М.: Финансы и статистика, 1994.

2.        Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП ’’ИТЕМ ЛТД», 1995.

3.        Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. – К.: Ника-Центр, 1999.

4.        Герасимчук Я.С. Инвестиционная сфера экономики. – К.: Наукова думка, 1992.

5.        Газеев М.X. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.: ВНИИОЭНТ, 1993.

6.        Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и управления. – М.: Знание, 1991.

7.        Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Либра, 1996.

8.        Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. – М.: АО «Консалтбанкир», 1993.

Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери в Україні. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз довідково, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи | Метки: , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз КНЕУ_НВЕСТУВАННЯ_К2_2631

Зміст

Похідні цінні папери в Україні та за рубежем. Їх сутність, особливості обігу і види3

Задача 112

Задача 215

Задача 317

Задача 419

Список використаних джерел23


Похідні цінні папери в Україні та за рубежем. Їх сутність, особливості обігу і види

 

 

 

Часовий зріз економіки представлений тільки двома сегментами: спотовим і терміновим ринками. Терміновий ринок також називають ринком похідних фінансових інструментів. На терміновому ринку звертаються термінові контракти. Терміновий контракт – це угода про майбутнє постачання предмета контракту. У момент його укладення обмовляються всі умови, на яких він буде виповнюватися. В основі контракту можуть лежати різні активи, наприклад, цінні папери, фондові індекси, банківські депозити, валюта, власне товари. Актив, що ніжить в основі термінового контракту, називають базисним чи базовий активом. Терміновий контракт виникає на основі базисного активу. Тому його також називають похідним активом, тобто інструментом, похідним від базисного активу [7, c.243].

Терміновий ринок виконує дві важливі функції: дозволяє погоджувати плани підприємців на майбутнє і страхувати цінові ризики в умовах невизначеності економічної кон»юнктури. Термінові угоди дозволяють застрахуватися від зміни цін фінансових активів, валютних курсів, процентних ставок, власне товарних цін. Привабливість термінового ринку полягає також у тім, що його інструменти є високоприбутковими, хоча і високо ризикованими об»єктами інвестування фінансових засобів.

Структурно на терміновому ринку можна виділити сегменти: первинний і вторинний, біржовий і позабіржовий. На відміну від ринку цінних паперів терміновий біржовий ринок є для похідних активів одночасно і первинним і вторинної, у той час як для цінних паперів біржовий ринок виступає переважно як вторинний. По виду торгуємих на терміновому ринку інструментів його можна підрозділити на форвардний, ф»ючерсний, опціонний ринки і ринок свопов.

Інфраструктура термінового ринку представлена не тільки біржами і позабіржовими електронними системами але і широким спектром організації, що виконують як брокерські, так і дилерські функції Діяльність професійних учасників термінового ринку підлягає ліцензуванню. Учасниками термінового ринку є не тільки професійні організації, що формують нею інфраструктуру, але і будь-які юридичні і фізичні особи, що вирішують задачі узгодження господарських планів і страхування цінових ризиків

Термінові контракти іменують похідними активами, їх також називають похідними цінними паперами [5, c.84].

Форвардний контракт – це угода між сторонами про майбутнє постачання базисного активу яке укладено поза біржею. Всі умови угоди обмовляються в момент укладення договору. Виконання контракту відбувається відповідно до даних умов у призначений термін.

Як різновид короткострокового форвардного контракту виступають операції репо і зворотного репо. Репо – це угода між контрагентами, відповідно до якого одна сторона продає іншої цінні папери з зобов»язанням викупити їх у неї через якийсь час по більш високій ціні. У результаті операції перша сторона фактично одержує кредит під забезпечення цінних паперів. Відсотком за кредит служить різниця в цінах, по якому вона продає і викуповує папера. Друга сторона фактично дає кредит під цінні папери. Її доход складає різниця між цінами, по яких вона спочатку купує, а потім продає папери.

Репо являє собою короткострокові операції, від одноденних до декількох тижнів. За допомогою репо дилер може фінансувати свою позицію для придбання цінних паперів.

Існує поняття «зворотне репо». Це угода про покупку паперів із зобов»язанням продажу їх у наступному по більш низькій ціні. У даній угоді обличчя, що купує папери по більш високій ціні, фактично одержує їх у позичку під забезпечення грошей. Друга сторона, що надає кредит у формі цінних паперів, одержує доход (відсоток за кредит) у сумі різниці цін продажу і викупу паперів.

Ф»ючерсний контракт – це угода між сторонами про майбутнє постачання базисного активу, що укладається на біржі. Біржа (розрахункова палата) сама розробляє нею умови, і вони є стандартними для кожного базисного активу. Біржа організує вторинний ринок даних контрактів [4, c. 123].

Виконання ф»ючерсного контракту гарантується біржі (розрахунковій палаті). Після того як контракт укладений, він реєструється в розрахунковій палаті. З цього моменту стороною угоди як для продавця, так і для покупця стає розрахункова палата, тобто для покупця вона виступає продавцем, а для продавця покупцем. Оскільки ф»ючерсні контракти стандартні і гарантовані розрахунковою палатою, вони високо ліквідні. Це значить, що учасник угоди легко може закрити відкриту позицію за допомогою оффсетної угоди. Результатом його операції буде  виграш чи програш у залежності від того, за якою ціною він відкрив і закрив позицію. Якщо учасник контракту бажає  здійснити чи прийняти постачання, воно не ліквідує свою позицію до дня постачання. У цьому випадку розрахункова палата повідомляє його, кому він повинний  поставити чи від кого прийняти базисний актив. За умовами деяких ф»ючерсних контрактів може передбачатися не постачання базисного активу, а взаєморозрахунки між учасниками в грошовій формі.

Ф»ючерсні контракти за своєю формою є стандартними. Крім того, на біржі торгуються контракти тільки на визначені базисні активи. Якщо інвестор упевнений у своїх прогнозах відносно майбутнього розвитку подій на ринку, він може укласти ф»ючерсний контракт. Однак при помилкових  прогнозах чи випадкових відхиленнях у розвитку кон»юнктури інвестор може понести великі втрати. Щоб обмежити свій фінансовий ризик вкладнику варто звернутися до опціонних контрактів. Вони дозволяють інвестору обмежити свій ризик тільки визначеною сумою, що він утрачає при несприятливому результаті подій, навпроти, його виграш потенційно може бути кожним.

Опціонні контракти являють собою похідні інструменти, в основі яких лежать різні активи. У порівнянні з ф»ючерсними контрактами діапазон базисних активів опціонів ширше, тому що в основі опціонного контракту може лежати і ф»ючерсний контракт. Опціонні контракти використовуються як для витягу спекулятивного прибутку, так і для хеджування [3, c. 108].

Суть опціону полягає в тому, що він надає однієї зі сторін угоди право вибору виконати  контракт чи відмовитися від його виконання. В угоді беруть участь дві сторони. Одна сторона  купує опціон, тобто здобуває право вибору. Інша сторона  продає, чи, як ще говорять, виписує опціон, тобто надає право вибору. За отримане право вибору покупець опціону сплачує продавцю визначена винагорода, називана премією. Продавець опціону зобов»язаний виконати свої контрактні зобов»язання, якщо покупець (власник) опціону вирішує його виконати. Покупець має право виконати опціон, тобто  купити чи продати базисний актив, тільки за тією ціною, що зафіксована в контракті. Вона називається ціною виконання.

З погляду термінів виконання, опціони підрозділяються на два типи: американський і європейський. Американський опціон може бути виконаний у будь-який день до закінчення терміну дії контракту. Європейський – тільки в день витікання терміну контракту

Існує два види опціонів опціон на  покупку чи опціон колл; і опціон на  продаж чи опціон пут. Опціон колл надає право власнику опціону  купити чи відмовитися від покупки базисного активу. Опціон пут надає право власнику опціону  продати чи відмовитися від продажу базисного активу. Щоб краще зрозуміти суть опціонної угоди, варто пам»ятати, що вона складається з двох етапів. На першому етапі покупець опціону здобуває право  виконати чи не виконати контракт. На другому – він реалізує (чи не реалізує) дане право.

Виписуючи опціон, продавець відкриває по даній угоді коротку позицію, а покупець – довгу позицію. Відповідно поняття короткий колл чи пут означають продаж опціону колл чи пут, а довгий колл чи пут – їхню покупку.

Варрант – це опціон на придбання визначеного числа акцій (варрант акцій) чи облігацій (варрант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення терміну дії варранти. Варранти звичайно випускаються як додавання до якого-небудь боргового інструмента, наприклад, облігації, щоб зробити його більш привабливим для інвестора. Іноді варранти можуть відокремлюватися від таких активів і тоді вони звертаються самостійно. Варранти відрізняються від розглянутих вище опціонів тим, що випускаються на набагато більш тривалий період часу, а деякі з них можуть бути безстроковими. Якщо виповнюється варрант акцій, то збільшується загальне число акцій, що звертаються, даної компанії, що приводить до зниження прибутку на акцію і ціни акції. При виконанні варранту облігацій компанія збільшує розміри своєї заборгованості унаслідок випуску додаткового числа облігацій. Оскільки сам емітент визначає умови випуску своїх паперів, то умови варранту можуть передбачати обмін варранту як на облігацію, разом з яким він був емітований, чи на іншу облігацію. Як різновиди даних паперів у світовій практиці емітуються  варранти, по яких передбачається нарахування відсотків; варранти, що дають право придбати облігацію в іншій валюті чим облігація, з яким вони були випущені. Крім того варрант може бути емітований самостійно без прив»язки до облігації. Варрант акцій може бути привабливим у зв»язку з тим, що у випадку істотного росту курсу акцій, він дає можливість придбати її по більш низькій ціні [8, c. 134].

Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначеного в контракті умовами.

Процентний своп складається в обміні боргового зобов»язання з фіксованою процентною ставкою на зобов»язання зі ставкою, що плаває. Сторони, що беруть участь у свопі, обмінюються тільки процентними платежами, але не номіналами. Платежі здійснюються в єдиній валюті. За умовами свопу сторони зобов»язуються обмінюватися платежами протягом ряду років. Звичайно період дії свопу коливається від двох до п»ятнадцяти років. Одна сторона сплачує суми, що розраховуються на базі твердої процентної ставки від номіналу, зафіксованого в контракті, а інша сторона – суми відповідно до плаваючому  відсотку від даного номіналу.

Іншої найбільш розповсюдженим різновидом свопу є валютний своп, що представляє собою обмін номіналу і фіксованих відсотків в одній валюті на номінал і фіксований відсоток в іншій валюті. Іноді реального обміну номіналу може не відбуватися. Здійснення валютного свопу може бути обумовлено різними причинами, наприклад, валютними обмеженнями по конвертації валют, бажанням усунути валютні  ризики чи прагненням випустити облігації у валюті іншої країни в умовах, коли іноземний емітент слабко відомий у даній країні, і тому ринок даної валюти прямо для нього недоступний.

Своп активів складається в обміні активами з метою створення синтетичного активу, який би приніс більш високу прибутковість.

У сучасних умовах одержали розвиток товарні свопи. Їхня сутність зводиться до обміну фіксованих платежів на що плавають, величина яких прив»язана до ціни визначеного товару [5, c. 193].

Таким чином, своп – це угода про обмін платежами. У контракті сторони можуть погодити будь-який зручний їм порядок обміну, у результаті виникають різні модифікації свопов:

— базисний своп припускає обмін сумами, що розраховуються на базі різних процентних ставок, що плавають;

— своп, що амортизується, припускає зменшення номіналу в часі;

— зростаючий своп припускає ріст номіналу в часі;

— відкладений чи форвардний своп містить умови про те, що сторони будуть обмінюватися процентними платежами, починаючи з деякої дати в майбутньому;

— круговий своп припускає обмін твердих процентних платежів в одній валюті на платежі, що плавають, в іншій валюті;

— що продовжується своп дає одній стороні право (опціон) на продовження терміну дії свопу понад установлений період;

— що припиняється своп дає одній стороні опціон скоротити термін дії свопу;

— в індексному свопі суми платежів прив»язуються до значень індексу, наприклад, індексу споживчих цін, індексу  акцій чи облігації;

— у свопі з нульовим купоном твердо процентні платежі зростають по складному відсотку протягом дії свопу, а сплата всієї суми здійснюється по закінченні свопу [3, c. 124-125].

Різновидом свопу є опціонний своп. Він являє собою опціон на своп, звичайно європейський.


Задача 1

 

 

 

1. На підставі даних про господарську діяльність підприємства, наведених в табл. 1.1 визначити:

— обсяг річного прибутку підприємства;

— параметри точки беззбитковості (беззбитковий рівень ціни), результати обчислень параметрів точки беззбитковості представити у графічному вигляді.

Таблиця 1.1

Обсяг виробництва, шт.

Кількість виробничих циклів протягом року, разів

Ціна одиниці виробу, грн.

Постійні витрати за один виробничий цикл, грн.

Змінні витрати на одиницю виробу, грн..

2800,00

3,00

9,00

4800,00

5,08

 

2. Визначити напрямок вкладення вільних коштів підприємства і суму прибутку від вкладення на підставі табл. 1.2:

Таблиця 1.2

Обсяг вільних коштів, тис.грн.

Термін розміщення коштів, років

Напрямки вкладення

Депозит з нарахуванням складних відсотків

Депозит з нарахуванням складних відсотків

Відсоткова ставка, %

Періодичність нарахування відсотків протягом року

Відсоткова ставка, %

Періодичність нарахування відсотків протягом року

9,25

1,00

4,80%

6,00

12,00%

12,00

 

3. Визначити загальну суму прибутку підприємства від фінансово-господарської діяльності.

Рішення

Якщо протягом року підприємство здійснює 3 виробничих цикли, то обсяг виробництва буде дорівнювати Q = 2800 х 3 = 8400 шт. При такому обсязі виробництва

Рис. 1. Точка беззбитковості підприємства

 


Задача 2

 

 

 

Інвестор бажає придбати на ринку пакет цінних паперів. На підставі табл. 2.1 визначити поточну ринкову вартість пакету і доцільність його придбання.

Таблиця 2.1

Ринкова вартість пакету цінних паперів

325

Склад пакету

Облігації

Вид

з періодичною виплатою

Номінал, грн.

800

Термін обігу, років

4

Періодичність нарахування протягом року, разів

1

Купонна ставка, %

12

Норма доходності, %

15

Кількість, шт.

90

Акції

Вид

з зростаючим рівнем дивідендів

Рівень дивідендів, грн.

105

Темп росту дивідендів, %

7

Норма доходності, %

14

Кількість, шт.

175

Рішення

Ринкова вартість облігації з виплатою в кінці періоду розраховується за формулою:

,

де N – номінал облігації;

С – купон облігації;

r – норма доходності;

Таким чином, ринкова вартість пакету цінних паперів становить:

933,57 ? 45 + 2500 ? 160 = 442,01 тис.грн.,

що вище ціни пакету, тобто його придбати доцільно.


Задача 3

 

 

 

На підставі показників доходності і даних, наведених в табл. 3.1 визначити, який від цінних паперів є найбільш привабливим для придбання (продаж цінних паперів відбувається за номіналом).

Таблиця 3.1

Розрахунковий показник доходності

сукупна

Облігації

Тип

з виплатою в кінці періоду

Ціна придбання, грн.

910

Номінал, грн.

600

Термін обігу, років

4

Строк до погашення, днів

 

Річний купонний дохід

Ставка, %

8

Сума, грн.

 

Акції

Тип

з постійним рівнем дивідендів

Ціна придбання, грн.

375

Номінал, грн.

350

Термін обігу, років

5

Строк до погашення, днів

 

Річний рівень дивідендів

Ставка, %

 

Сума, грн.

7

Темпи росту дивідендів, %

 

Рішення

Доходність облігації з виплатою в кінці періоду визначимо за формулою:

тобто облігації найбільш привабливі для придбання.


Задача 4

 

 

 

За даними табл. 4.1 та табл. 4.2 визначити:

1. Обсяг та ціну інвестиційного капіталу (без врахування рівня інфляції).

2. Ціну інвестиційного капіталу з врахуванням рівня інфляції.

3. Для кожного проекту визначити:

    — чистий приведений дохід – NPV;

      — індекс доходності – PI;

— внутрішню норму доходності – IRR;

— період окупності – PP.

4. На підставі обчислених показників визначити напрямок вкладення коштів (найкращий інвестиційний проект).

5. Зробіть висновки по завданню.

Таблиця 4.1

Джерела формування інвестиційного капіталу

Структура інвестиційного капіталу

Акціонерний

Обсяг, у.о.

4000

Ціна, %

10

Позика

Обсяг, у.о.

0

Ціна, %

0

Власний

Обсяг, у.о.

3000

Ціна, %

12

Рівень інфляції, %

5

 

Таблиця 4.2

Надходження по окремих інвестиційних проектах

Проект

Рік

Сума

А

1-й

1000,0

2-й

1500,0

3-й

4300,0

4-й

2000,0

5-й

1500,0

В

1-й

1500,0

2-й

2000,0

3-й

3000,0

4-й

3000,0

5-й

3000,0

С

1-й

2500,0

2-й

2500,0

3-й

2500,0

4-й

2500,0

5-й

2500,0

Рішення

Ціну сукупного капіталу по проектах можна визначити як середнє арифметичне по окремих цінах та обсягах різних видів капіталу:

Таблиця 4.3

Розрахунок ціни та обсягів капіталу по проекту

Як можна бачити з табл. 4.7 найбільш привабливим по показникам ефективності інвестицій є проект С, тому саме його потрібно обрати для інвестування капіталу.


Список використаних джерел

 

1.Балабанов И.Г. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? – М.: Финансы и статистика, 1994.

2.Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП ’’ИТЕМ ЛТД», 1995.

3.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. – К.: Ника-Центр, 1999.

4.Герасимчук Я.С. Инвестиционная сфера экономики. – К.: Наукова думка, 1992.

5.Газеев М.X. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.: ВНИИОЭНТ, 1993.

6.Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и управления. – М.: Знание, 1991.

7.Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Либра, 1996.

8.Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. – М.: АО «Консалтбанкир», 1993.

9.Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери в Україні. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001.

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи | Метки: , , , , , , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз Задача про авт л_н_ю

Задача

На автомобільному заводі змонтовано автоматичну лінію складання кузова легкового автомобіля. Це дало змогу використати у виробництві досконалішу технологію зварювання окремих деталей, яка забезпечує істотне підвищення продуктивності праці і зниження поточних валових витрат.

При застосуванні нової технології зварювання валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції зменшилися (зменшилася) з 3680 до 3520 гри. Оптова ціна одиниці продукції становить 4100 грн.

Нову автоматичну лінію розраховано на випуск 120000 кузовів щорічно. На її придбання і введення в дію витрачено 75280 тис. грн. інвестицій.

Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової технології зварювання кузова легкового автомобіля, для чого розрахувати:

коефіцієнт економічної ефективності реалізації технологічного проекту;

строк окупності капітальних вкладень;

рівень рентабельності нової автоматичної лінії.

 


Розв’язування

 

Знайдемо витрати на виробництво (собівартість) продукції

до введення лінії  3680*120000 = 441600000 грн. = 441600 тис. грн.

після введення лінії 3520*120000 = 422400000 грн. = 422400 тис. грн.

 

рівень рентабельності нової автоматичної лінії складає 69600/492000*100 = 14,15%.

Тобто нову лінію доцільно використовувати.

 

 

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз Задача вкладання кошт_в

3. Фірма вирішує питання, чи вкладати 360 тис. грн у проект, який у першому році може дати прибуток у сумі 200 тис. грн, у дру­гому — 160 тис. грн і у третьому — 120 тис. грн. (ставка дохід­ності — 10 %).

 

Розв’язування

 

 Для цього розрахуємо чисту приведену вартість (NPV)

Так як за проектом NPV дорівнює 44,207 тис. грн., у проект варто вкладати кошти (NPV > 0).

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз Задача 19

Задача 19

 

Виробниче підприємство розробляє інноваційний проект, реалізація якого забезпечить впродовж чотирьох років обсяги грошових коштів 1 рік – 6000 грн., 2 рік – 4000 грн., 3 рік – 3000 грн., 4 рік – 2000 грн. Розрахувати ефективність інноваційного проекту за показником чистої теперішньої вартості, якщо ставка дисконту визначається на рівні 20%. Зробити обґрунтовані висновки.

 

Розв’язування

 

Визначимо показник чистої теперішньої вартості проекту (NPV).

Чиста приведена вартість (NPV)

Так як NVP > 0, то проект потрібно впроваджувати.

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , , | Оставить комментарий

Інвест аналіз Задача 2

Задача 2.

У таблиці наведено два варіанти техніко-економічних показників будівництва нового заводу

№ п/п

Показники

І варіант

ІІ варіант

1

Обсяг виробництва, тис. т

90

136

2

Капітальні вкладення, тис. грн.

3960

4500

3

Собівартість річного випуску продукції, тис. грн.

3250

3512

4

Нормативний термін повернення (окупності) капітальних вкладень, років

6

6,5

 

Визначити який варіант будівництва заводу є більш ефективним.

 

Розв’язування

 

Визначимо витрати на одиницю продукції за проектами:

І варіант.

Отже, більш ефективним є ІІ варіант будівництва заводу.

Рубрика: Інвестиційний аналіз, аналіз задачі | Метки: , , | Оставить комментарий