Головна Програма для самостійного проведення аналізу Підручники з аналізу Статті з аналізу Додатковий дохід Кредитка

Принципи організації інформаційного забезпечення економічного аналізу в умовах застосування ПЕОМ

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації. Торкаючись питання оперативності інформації як найважливішої її властивості, слід підкреслити, що тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечується дійсна оперативність і доступність інформації. Комп'ютерні технології вносять також суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових та логічних операцій дає змогу обробляти великі обсяги аналітичної інформації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.
Широке застосування ПЕОМ не тільки поліпшує оперативність і доступність інформації, але й розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, зміщує його напрям із традиційної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення поточних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтованих і зважених управлінських рішень. Така спрямованість ана­лізу спостерігалася з початку 60-х років. Проте по-справжньому реалізувати це стало можливо лише в умовах застосування сучасної комп'ютерної техніки.
У процесі аналітичного дослідження використовують великі обсяги різної інформації. Основними джерелами є:
1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);
2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;
3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);
4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матері­алів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);
5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства.
Економічна інформація може мати табличну, графічну та текстову форму. Всю інформацію поділяють також на внутрішню і зовнішню, початкову, базову та похідну розрахункову. Існують й інші групування економічної інформації.
Більшість інформації, яка використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підпри­ємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати через диференціацію або їх інтегра­цію залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів та процесів.
Показники класифікують за різними ознаками. У практиці аналітичних досліджень розрізняють такі показники:

1) кількісні й якісні;
2) натуральні, трудові, вартісні;
3) абсолютні й відносні;
4) загальні й часткові;
5) планові (нормативні) й фактичні (звітні);
6) основні й допоміжні;
7) вихідні й розрахункові (похідні).
Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показни­ки обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної на­явності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, пе­ренесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. Прово­дячи таку перевірку, користуються засобами логічного та арифметичного контролю. При цьому логічний контроль в більшості випадків установлює лише наявність помилки, а інший арифметичний контроль показує розмір помилки.
При перевірці інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві. Ця перевірка більш складна і є еле­ментами ревізії або аудиту.
Констатуючи недостатню якість інформації, слід сказати про природу можливих помилок. Здебільшого вони можуть бути наслідком недосконалої первиної реєстрації або наступної небездоганої обробки даних. При цьому розрізняють випадкові і систематичні помилки. Більш небезпечними є систематичні помилки, які мають характер постійних викривлень в одному напрямі. Ці помилки бувають незловмисними та зловмисними. Останні виникають через свідоме спотворення даних з метою збільшення обсягів виконаних робіт (приписки) чи навпаки, приховування доходів (для ухилення від оподаткування) тощо. Пересвідчившись у достовірності інформації, можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.

                                                     

для Звіту з практики, Диплому, Курсової роботи
Придбайте та скачайте таблицю зі всіма розрахунками та графіками —
Аналіз Балансу та Звіту про фінансові резудьтати, аналіз фінансового стану підприємства