Характеристика етапів аналізу основних показників ефективності виробництва

Аналізуючи систему показників ефективності у вітчизняній науці і практиці, можна виділити наступні групи:
1. Узагальнюючі показники ефективності;
2. Показники ефективності живої праці (трудових ресурсів);
3. Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень;
4. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів;
5. Показники економічної ефективності нової техніки (відображення економічної ефективності нової техніки в планових і звітних показниках). У цілому можна відзначити, що всі розглянуті варіанти системи показників ефективності не є закритими.
Система показників ефективності доповнюється іншими характеристиками в залежності від цілей, ступеня деталізації і глибини аналізу. В акціонерних товариствах додатково контролюється прибутковість (прибутковість) акцій, що відбиває інтереси акціонерів і майбутніх інвесторів. При аналізі поточної і стратегічної ефективності використовуються показники, що відбивають внутрішню структуру ресурсів і дають додаткову інформацію про ефективність підприємства. Найбільш розповсюдженою є теза, що організація повинна працювати таким чином, щоб забезпечити максимальний доход, що асоціюється з рентабельною роботою, зростанням прибутку і зниженням витрат. Вихідна посилка такого підходу: будь-яка фірма існує для того, щоб максимізувати прибуток (мова йде про прибуток з позиції не разового, але довгострокового її одержання), але тому що на практиці досягти такого максимуму неможливо, застосовується поняття «нормального» прибутку, тобто прибутку, що влаштовує власників бізнесу. Іншим напрямком діяльності фірми лежить потяг до нарощування обсягів виробництва і збуту послуг. У рамках даної теорії застосовуються й інші формальні критерії, зокрема, для оцінки ефективності фірми в цілому розповсюджений показник «доход на акцію»; для оцінки ефективності інвестицій може застосовуватися показник «рентабельність інвестованого капіталу».
Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних прин­ципів, а саме:
- забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;
- відображення ефективності використання всіх видів застосо­вуваних ресурсів;
- можливості застосування показників ефективності до управ­ління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);
- виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).
Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяль­ності); 2) показники ефективності використання праці (персона­лу); 3) показники ефективності використання виробничих (основ­них та оборотних) фондів; 4) показники ефективності використан­ня фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій). Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1).

Таблиця 1

Cистема показників ефективності підприємства

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведе­ними основними варто використовувати також і специфічні показ­ники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріаль­них ресурсів тощо.
Під час аналізу ефективності виробництва треба розв'язати такі завдання:
1.  Оцінити виконання плану з прибутку у цілому і за окре­мими видами прибутків і збитків.
Головною метою аналізу є виявлення основних тенденцій формування і розподілу прибутку, а також основних факторів, що викликали його динаміку.
На першому етапі аналізу потрібно розглядати динаміку загальної суми чистого прибутку підприємства і його рівня до виручки від реалізації в перед плановому періоді, потрібно визначати відхилення фактично досягнутих розмірів цих показників від їхніх значень, передбачених планом.
На другому етапі аналізу потрібно розглядати склад чистого прибутку підприємства по основних його видах. При цьому основна увага приділяється аналізу динаміки загальної суми, рівня і питомої ваги прибутку від реалізації товарів на підприємстві.
На третьому етапі аналізу потрібно розглядати показники формування прибутку в розрізі окремих центрів відповідальності підприємства. У процесі цього аналізу встановлюється ступінь відхилення фактично досягнутих показників суми і рівня окремих видів прибутку (по видах діяльності) від планових.
На четвертому етапі аналізу потрібно вивчати основні фактори, що обумовили зміну суми прибутку від реалізації товарів у перед плановому періоді.
На п'ятому етапі аналізу потрібно розглядати основні напрямки використання прибутку на підприємстві. У цих цілях сума чистого прибутку "очищається" від податкових платежів, здійснених за рахунок цього джерела їхнього формування для того, щоб визначити суму прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства (чистого прибутку). У складі чистого прибутку розглядаються основні форми, суми і питома вага окремих напрямків використання прибутку в перед плановому періоді, оцінюється достатність цих сум з позицій фінансового забезпечення розвитку підприємства.
2.  Вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років.
3.  Визначити вплив основних факторів на зміну суми при­бутку від реалізації товарної продукції.
4. Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства.
5.  Обчислити резерви зростання прибутку і рентабельності.