Зміст

1. Типи фінансової стійкості підприємства та їх оцінка. 3

2. Задача 13. 11

3. Задача 65. 13

Список використаних джерел. 15

1. Типи фінансової стійкості підприємства та їх оцінка

Розглянемо сутність фінансової стійкості. Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість). Правильна оцінка фінансової стійкості підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан та фінансова стійкість підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному; вони зацікавлені в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

. . .

Отже на мою думку фінансову стійкість визначається співвідношенням власного й залученого капіталу та дозволяє виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного з структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі розвитку. Отже, фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресур­сів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими ко­штами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення. До числа найважливіших економічних проблем в умовах пе­реходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підпри­ємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до не­платоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта. На мою думку існує: внутрішня стійкість; фінансова стійкість; загальна стійкість. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та запозиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства: абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати; нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостороковими позиковими джерелами; нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів та витрат; кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

2. Задача 13

Проаналізувати ритмічність роботи цеху за допомогою кое­фіцієнта ритмічності за такими даними:

За планом цех повинен випускати щодекади 100 виробів.

Розв’язування

Коефіцієнт ритмічності (Кв) визначаємо як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за квартал до середньоквартального планового випуску продукції.

. . .
В нашому випадку коефіцієнт варіації складає 0,076. Це означає, що випуск продукції по кварталах відхиляється від графіка в середньому на 7,6%.

3. Задача 65

Проаналізувати непрямі витрати підприємства на утримання та експлуатацію машин і обладнання:

•   розрахувати абсолютне та відносне відхилення перевитрат (економії), а також з’ясувати, чи виправдані перевитрати;

•   визначити за допомогою спеціальних методів вплив факторів на зміну відповідних витрат;

•   назвати причини відхилення витрат на утримання і експлуа­тацію машин та обладнання. Вихідні дані:

грн.

Розв’язування

. . .

Визначимо вплив факторі на зміну витрат.

За рахунок збільшення витрат на амортизацію обладнання та транспортних засобів витрати зросли на 4554 – 3840 =  714 грн.

За рахунок збільшення витрат на поточний ремонт обладнання та транспортних засобів витрати зросли на 4692 – 3960 =  732 грн.

За рахунок збільшення експлуатаційних витрат витрати зросли на 3726 – 3480 = 246 грн.

714 + 732 + 246 = 1692 грн.

Причини відхилення витрат на утримання і експлуа­тацію машин та обладнання полягають в старінні машин та обладнання,  також при зростанні випуску продукції ці витрати пропорційно зростають.