Зміст

1. Оперативний і перспективний економічний аналіз. 3

2. Задача 1. 6

3. Задача 2. 9

Список використаних джерел. 11

м

1. Оперативний і перспективний економічний аналіз

Оперативний аналіз — один з видів економічного аналізу, спрямований на вирішення задач, що стоять перед оперативним управлінням господарською системою [3, c. 157]. Головною задачею оперативного аналізу є постійний контроль раціональності функціонування господарської системи, за виконанням планових завдань, процесами виробництва і реалізацією продукції, а також своєчасне виявлення і використання поточних внутрішньовиробничих резервів з метою забезпечення; виконання і перевиконання бізнес-плану. Оперативний економічний аналіз на відміну від поточного наближений у часі до моменту здійснення господарських операцій. Він ґрунтується на даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтерського і статистичного) і безпосереднього спостереження за процесом виробництва, бесідах із працівниками. Унаслідок цього з його допомогою легше розкривати причини недоліків у роботі і їх конкретних винуватцях, виявляти резерви і вчасно уживати відповідних заходів. Оперативний аналіз являє собою систему повсякденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання в необхідних випадках у процес виробництва для забезпечення безперервного й ефективного функціонування господарського комплексу. Оперативний економічний аналіз охоплює: оцінку ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану (норм) за цими показниками; з’ясування конкретних причин дії окремих факторів, установлення винуватців недоліків; швидку розробку і здійснення заходів, спрямованих на усунення негативних факторів, поширення передового досвіду. Джерелами інформації для проведення такого аналізу є: первинна документація, дані бухгалтерського оперативно-технічного обліку, а також матеріали особистого спостереження. Частіше в цих документах економічні показники даються в натуральному вираженні. Дослідження саме натуральних показників відмітна риса оперативного аналізу. Інша характерна риса цього виду аналізу його відносна неточність, зв’язана з наближеністю в розрахунках. Наприклад, не можна точно розрахувати на будь-який день місяця фактичну собівартість випущеної продукції; по окремих статтях обсяг витрат приходиться брати по нормативних рівнях; не можна точно визначити вплив на прибуток собівартості продукції, тому що заздалегідь не відомо, яка частина продукції буде реалізована в даному місяці, а яка в наступному [4, c. 72]. Але цей недолік не знижує значення оперативного аналізу.

Перспективним аналізом називають аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Особливість перспективного аналізу полягає в розгляді явищ і процесів господарської діяльності з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, з погляду проекції складових елементів минулого і сьогодення господарської діяльності в елементи майбутнього [5, c. 48]. Розкриваючи картину майбутнього, перспективний аналіз забезпечує управлінську систему інформацією про майбутнє для рішення задач стратегічного управління. З’являється практична можливість управляти факторами розвитку підприємства й одержання в перспективі необхідного (бажаного) результату господарської діяльності. Задачі перспективного аналізу визначаються його сутністю і місцем у плануванні і управлінні. Найважливішими задачами є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання планів. При складанні планів перспективний аналіз виступає як основна форма передпланових досліджень економіки підприємства; у ході виконання бізнес-планів це інструмент передбачення й оцінки очікуваних результатів. Основні причини відхилень фактичних значень економічних показників від плану неможливість повного обліку усіх факторів, що визначають даний показник, і безперервне утворення нових виробничих резервів і можливостей, що є наслідком технічного прогресу, ініціативи працівників і інших факторів. Розробка планів підприємств — досить складний і трудомісткий процес, що включає ретельне вивчення й аналіз сьогодення і минулого підприємства, передбачення нових факторів і явищ господарської діяльності. Перспективний аналіз як розвідка майбутнього і науково-аналітична основа перспективного плану на даному етапі тісно межується з прогнозуванням, і такий аналіз називають прогнозним. Послідовність прогнозного аналізу в узагальненому виді полягає в наступному. Визначається коло узагальнюючих показників, що характеризують перспективу підприємства по основних напрямках господарської діяльності [3, c. 162]. Система узагальнюючих показників доповнюється необхідними частками, або специфічними, показниками діяльності. Далі встановлюється послідовність аналізу показників виходячи з основних напрямків зв’язку між найважливішими групами показників. При дослідженні факторів розвитку підприємства і їх взаємозв’язків установлюється ступінь їх впливу на різні показники. Ці фактори можна об’єднати в кілька загальних для всіх галузей типових груп: природні ресурси; трудові ресурси; науково-технічний прогрес (технічна політика); форми суспільної організації виробництва: концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування; транспортні умови; потреба в продукції підприємства; загальні соціально-економічні умови.

2. Задача 1

Застосовуючи способи ланцюгової підстановки та абсолютних різниць визначити зміну обсягу випущеної продукції (тис. грн.) під дією факторів: зміни добової потужності підприємства, ступеня її використання, кількості робочих днів за рік та відпускної ціни 1 т продукції.

Розв’язування

Обсяг випущеної продукції знайдемо за формулою:

ВП = П_доб* К_вик* К_днів*Ц,

де П_доб — добова потужність,

К_вик – коефіцієнт використання добової

потужності,

К_днів — кількість днів роботи підприємства,

Ц — ціна 1 т продукції.

…

Отже, застосувавши способи ланцюгової підстановки та абсолютних різниць бачимо, що обсяг випущеної продукції в звітному році порівняно з минулим зріс на 1663,2 тис. грн., за рахунок таких факторів:

— за рахунок збільшення ціни зріс на 1663,2 тис. грн.,

— за рахунок зменшення кількості днів зменшився на -635,04 тис. грн.,

— за рахунок збільшення коефіцієнта використання добової потужності зріс на 635,04 тис. грн.

— за рахунок сталої добової потужності не змінився. 

3. Задача 2

Наведено інформацію про динаміку показників, що характеризують господарську діяльність підприємств. Розрахувати показник комплекс­ної оцінки діяльності підприємств, проранжувати підприємства та виб­рати найкраще (методами суми місць і відстані до еталону).

Розв’язування

1. Метод суми місць. За кожним показником підприємствам присвоїмо місця. Найкраще значення — 1 місце (ранг). Якщо у кількох підприємств однакові значення показників, то для кожного підприємства знайдемо комплексний ранговий показник. Результати зведемо у табл. 3.2.

….

Цех 2 має найменшу комплексну рейтингову оцінку, тому його діяльність найкраща (1 місце). А цех 4 має найбільшу комплексну рейтингову оцінку, тому його діяльність найгірша (4 місце).

Список використаних джерел

1.     Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. — 241 с..

2.     Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

3.     Мних Є.В. Економічний аналіз . Підручник. — К.: ЦУЛ,  2003. — 412 с.

4.     Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 2003. – 254 c.

5.     Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Мн.: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

6.     Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 24-30.

Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для экон. вузов / Под ред. А. Д.