Зміст

 

 

1. Форми та методи організації проведення аналітичної роботи на підприємстві3

 

2. Задача 1. 8

 

3. Задача 2. 10

 

Список використаних джерел. 14

1. Форми та методи організації проведення аналітичної роботи на підприємстві    

 

Організація економічного аналізу підприємства включає [1, c. 160]:

— розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

— планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;

— матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення;

— загальне керівництво;

— прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;

— контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємства розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об’єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об’єкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.

Організація проведення окремих аналітичних робіт включає такі питання [2, c. 36]:

— призначення керівника роботи;

— підбір кваліфікованих виконавців;

— складання плану роботи;

— забезпечення необхідним інструктивним матеріалом;

— забезпечення технічними та іншими засобами;

— контроль роботи та реалізація пропозицій аналітиків;

— інші.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов’язковий до опрацювання під час аналізу. Однак, треба мати на увазі, що старанне складання програми аналізу забезпечує необхідну зібраність і повноту проведення аналітичного дослідження. При цьому виключаються пропуск окремих питань та гаяння часу на вивчення другорядних або зайвих проблем.

Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведення, треба враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору й опрацювання іншої інформації і, нарешті, часу, який потрібний для виконання окремих етапів робіт. Рекомендується вирізняти три головні етапи: попередній, основний та заключний.

На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається й перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання.

Основний етап передбачає заповнення усіх таблиць, вивчення і опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви виробництва.

На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою поліпшення роботи та використання знайдених резервів виробництва.

Із цих трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. Але терміни проведення аналізу залежать від затвердженої програми, вміння використовувати готові аналітичні матеріали, що є в справах підприємства (акти ревізій та перевірок, накази, виробниче листування тощо). Однак при цьому слід завжди критично оцінювати матеріали, що залучаються, вміло відрізняти об’єктивні показники від суб’єктивного, тенденційного їх тлумачення.

Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу і необхідні заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу. Цей документ, якщо він скріплюється підписом керівника підприємства, має обов’язковий характер для виконання запропонованих аналітиком заходів [5, c. 59].

За виконанням заходів слід установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних висновках.

Розподіл обов’язків між функціональними службами підпри­ємства щодо виконання аналітичних робіт передбачається робо­чою програмою. Він може мати такий, наприклад, вигляд.

Планово-економічний відділ є відповідальним виконавцем і за участю інших економічних і технічних служб здійснює:

— розробку плану аналітичної роботи і контроль за його ви­конанням;

— методичне забезпечення аналізу;

— комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності, метою якого є оцінка кількісних та які­сних показників виконання виробничої програми, використання ресурсів, оцінка рівня організаційно-технічного, економічного й соціального розвитку виробництва та економічної ефективності господарської діяльності;

— конкретний аналіз виконання виробничої програми, оцінку впливу основних факторів на показники обсягу виробництва, зміну структури і якості продукції;

— аналіз використання основних та виробничих потужностей;

— аналіз собівартості за техніко-економічними факторами її зниження;

— аналіз ефективності економічного стимулювання;

— узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

— розробку заходів за результатами аналізу.

Фінансовий відділ проводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємо­відносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і роз­рахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).

Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспромож­ність підприємства.

Відділ матеріально-технічного забезпечення контролює своє­часність і якість матеріально-технічного забезпечення виробницт­ва, виконання планів поставок за обсягом, номенклатурою, стро­ками, якістю, стан збереження складських запасів, дотримання норм відпуску матеріалів, транспортно-заготівельних витрат.

Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, виконання плану заходів щодо його поліпшення, забезпе­чення підприємства трудовими ресурсами за категоріями та про­фесіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робо­чого часу та фонду заробітної плати.

Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов’язань і пла­нів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції.

У комплексному аналізі виробничо-господарської діяльності беруть участь також і технічні служби: відділ якості продукції або відділ технічного контролю (ВТК), виробничий відділ, відділи го­ловного технолога, головного механіка, головного енергетика, конструкторський відділ та ін. Ці служби здебільшого здійснюють техніко-економічний аналіз, який уможливлює пов’язання вироб­ничо-технологічних факторів із кількісними та якісними показни­ками роботи окремих дільниць і підрозділів підприємства.

Виробничий відділ — аналізує виконання плану випуску про­дукції за обсягом та асортиментом, ритмічність роботи, підви­щення якості продукції, запровадження нової техніки та техноло­гій, комплексної механізації та автоматизації виробництва, роботу обладнання, витрачання матеріальних ресурсів, трива­лість технологічного циклу, комплектність випуску продукції, за­гальний технічний та організаційний рівень виробництва.

Відділ головного механіка — вивчає стан експлуатації машин та обладнання, виконання планів-графіків ремонту й модернізації обладнання, якість і собівартість ремонту, повноту використання обладнання та виробничих потужностей, раціональність потреби в енергоресурсах.

Відділ технічного контролю — аналізує якість сировини та готової продукції, брак і втрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, до­тримання технологічної дисципліни.

Комплексний економічний аналіз треба проводити щокварта­льно, опрацьовуючи заходи для реалізації виявлених резервів. Проте з деяких питань необхідно проводити аналіз за місяць, де­каду, навіть окрему зміну (дотримання графіків виконання робіт, стан матеріально-технічного постачання, фінансовий стан, ви­пуск продукції підсобними виробництвами). За підсумками ана­лізу цих господарських процесів рекомендується приймати від­повідні рішення, не чекаючи результатів за квартал [6, c. 26].

Керівник підприємства контролює проведення аналітичної роботи. Об’єктом такого контролю є цифровий матеріал, висновки та пропозиції, опрацьовані в результаті аналітичної роботи.

 

 

2. Задача 1

 

Методом ланцюгової підстановки визначити вплив зміни обсягу продукції, ціни та собівартості одиниці на величину прибутку від її реалізації.

Показник	План	Факт
Обсяг випуску продукції, ОП, од.	590	495
Ціна одиниці, грн.	115	125
Собівартість одиниці, грн.	97	99

 

Розв’язування

Прибуток від реалізації знайдемо за формулою:

П = ОП*(Ц – С),

де П —  прибуток від реалізації,

ОП – обсяг реалізованої продукції,

Ц — ціна одиниці продукції,

С — собівартість одиниці продукції,

…

Висновок.

Отже, фактичний прибуток від реалізації порівняно з плановим зріс на 2250 грн., за рахунок таких трьох факторів: за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції на 95 од. прибуток зменшився на 1710 грн., за  рахунок збільшення ціни на 10 грн. прибуток збільшився на 4950 грн., за рахунок збільшення собівартості на 2 грн. прибуток зменшився на 990 грн.

 

 

 

3. Задача 2

 

Наведено інформацію про динаміку показників, що характеризують господарську діяльність підприємств. Розрахувати показник комплекс­ної оцінки діяльності підприємств, проранжувати підприємства та виб­рати найкраще (методами суми місць і відстані до еталону).

 

Підприємство	Динаміка показників, % до минулого року
	Обсяг реалізації	Оборотність капіталу	Продуктивність праці	Рівень матеріальних витрат
1	100	99	101	102
2	101	102	100	100
3	102	101	98	98
4	99	101	104	108
5	98	100	103	105

 

 

 

 

 

Розв’язування

 

1. Метод суми місць. За кожним показником підприємствам присвоїмо місця. Найкраще значення — 1 місце (ранг). Якщо у кількох підприємств однакові значення показників, то для кожного підприємства знайдемо комплексний ранговий показник.

…

Отже, підприємство 2 має найменшу комплексну рейтингову оцінку, тому воно найкраще (1 місце). А підприємство 4  має найбільшу комплексну рейтингову оцінку, тому воно найгірше (5 місце).

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.     Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І., Заросило С. А., Івахненко В. М. Економічний аналіз: Навч. посібник / Київський національний економічний ун- т / М.Г. Чумаченко (ред.). — 2.вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2003. — 555с.

2.     Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. — 5. вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2006. — 261с.

3.     Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. — 241 с..

4.     Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

5.     Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 2003. – 254 c.

6.     Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Мн.: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.