Зміст
1. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій
2. Право на розробку проектної документації
3. Скласти посадову інструкцію головного інженера проектної організації
1. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій
Технічні аспекти інвестиційного проекту на першій погляд видаються особистою справою підприємця і не обходять інвестора. Але насправді будь-який серйозний інвестор не може ігнорувати цей аспект інвестиційного проекту, оскільки він демонструє можливість технічного здійснення проекту з прийнятним рівнем витрат. Технічний аналіз покликаний показати техніко-технологічну обґрунтованість проектних рішень [5, c. 148]. Розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту здійснюється, як правило, проектними установами, потім узгоджується із замовником та іншими зацікавленими особами.
Величезна різноманітність технологій, що застосовуються, видів сировини та обладнання значно ускладнюють типізацію технічного аналізу інвестиційних проектів, але звичайно техніко-економічне обґрунтування складається з наступних розділів:
1) початкові дані – посилання на постанови, рішення та інші документи, що є підґрунтям для розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, дані про технічний стан підприємства, що підлягає реконструкції або розширенню, оцінка діяльності, техніко-економічні показники його роботи за останні три роки;
2) місце розташування об’єкта:
– обґрунтування вибору району, пункту, місця реалізації проекту;
– основні будівельні рішення, організація будівництва:
– основні параметри конструкторських рішень щодо будівель та споруд;
– карта розташування підприємства із зазначенням на ній основних автошляхів, залізниць та водних шляхів, місця розташування будівель і споруд, енергетичного господарства, резервних площ для можливого розширення виробництва;
– схеми земельних ділянок, питання власності на них, характеристика та обсяг стічних вод та шкідливих викидів, заходи з водокористування, охорони навколишнього середовища;
– розташування ринків збуту та шляхи доступу до них;
– вартість земельних ділянок та інвестиційні витрати;
– одержання ліцензій або інших дозволів на земельні ділянки;
– обсяги, особливості організації та строки будівельних робіт, потреба в будівельних матеріалах;
– можливості використання потужностей підприємств будівельної індустрії, розташованих у районі будівництва;
– розрахункова вартість будівництва;
3) масштаб проекту (обсяг виробництва), номенклатура продукції, спеціалізація та коопераційні зв’язки підприємства, основні технічні дані та економічні показники продукції порівняно з показниками аналогічних видів продукції передових вітчизняних та іноземних підприємств [2, c. 211]:
– обґрунтування конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, її вплив на розширення експорту, зменшення імпорту та поповнення валютного запасу;
– визначення спеціалізації та кооперації підприємства;
– забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, енергією, паливом, водою і трудовими ресурсами;
– ринок збуту та його вплив на вибір обсягу виробництва;
– екологічні, санітарні та інші обмеження на масштаби виробництва;
– можливості розширення виробництва в майбутньому;
4) технологія:
– основні технологічні рішення, склад підприємства, організація виробництва;
– обґрунтування вибору технології виробництва та основного технологічного обладнання;
– вимоги технології до інфраструктури;
– екологічні аспекти технології;
– можливості використання місцевих технологій та обладнання;
– можливості використання технологічного обладнання із західних країн;
5) обладнання: конкретний перелік обладнання із зазначенням його постачальників, обґрунтування вибору останніх; можливості ремонту обладнання та забезпечення запасними частинами; забезпечення належного режиму експлуатації обладнання, необхідного рівня кваліфікації робочої сили;
6) перелік та характеристика об’єктів інфраструктури:
– виробничі, адміністративні, складські, допоміжні, соціально-побутові будинки і споруди;
– торговельна мережа;
– наявний транспорт;
– електропостачання;
– водопостачання й каналізації;
– соціальна інфраструктура;
– у разі відсутності необхідних об’єктів інфраструктури потрібно передбачити, хто, в які строки, за рахунок яких коштів їх створюватиме;
7) на завершення наводяться дані про загальні вимоги до розробки, складання та затвердження ТЕО, перелік конструкторських і дослідних робіт, графік виконання проекту.
Усі експертні оцінки проводяться з урахуванням аналізу всіх альтернативних варіантів рішень на кожному етапі аналізу. Відбір варіантів відбувається на основі юридичних, фінансових, екологічних обмежень та соціальної доцільності.
Технічний аналіз дозволяє визначити величину інвестиційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск продукції. Це надає можливість при співставленні з прогнозним обсягом продажів зробити висновки щодо можливості реалізації проекту у даних умовах.
2. Право на розробку проектної документації
Право на розробку проектної документації або окремих її розділів надається юридичним і фізичним особам — суб»»єктам господарювання (надалі — проектувальники), котрі мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з чинним законодавством.
Проектна документація для будівництва повинна відповідати положенням законодавства, регіональним і місцевим правилам забудови, а також вимогам нормативів і нормативних документів [4, c. 285].
Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об»»єкта здійснюється на основі укладеного договору між замовником та проектувальником.
Порядок розробки проектної документації [3, c. 241]:
1. Проектні і вишукувальні роботи виконуються на основі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками .
Договір можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних та вишукувальних робіт, окремих стадій і розділів проекту.
Не допускається розробка проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, а при реконструкції об»»єктів — без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.
2. Проектування об»»єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на основі вихідних даних.
Замовник зобов»»язаний надати вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.
3. Кількість стадій проектування визначає замовник і проектувальник.
Категорії складності об»»єктів цивільного призначення, в залежності від їх архітектурних і технічних характеристик визначаються у відповідності з ДБН А.2.2-3-2004, а виробниче призначення — по відповідному рішенню Держбуду України.
4. Стадії проектування.
Для технічно нескладних об»»єктів, а також об»»єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та II категорій складно проектування здійснюється:
— в одну стадію — робочий проект (РП);
— у дві стадії: для об»»єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), для об»»єктів промислового призначення —(ТЕР) і для обох — робоча документація (Р);
— для об»»єктів Ш категорії складності проектування виконується в дві стадії: проект (П); робоча документація (Р).
Для об»»єктів IV і V категорій складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх і екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується у три стадії:
— для об»»єктів цивільного призначення — ЕП, а для проектів виробничого призначення — (ТЕО);
— проект (П);
— робоча документація (Р).
5. Замовник може доручити проектувальникам виконувати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об»»єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів та узгоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, об»»єм і вартість цих робіт визначається відповідним договором (контрактом).
6. Проектувальники при розробці проектної документації несуть відповідальність і забезпечують :
— відповідність до архітектурних та містобудівних вимог і високу архітектурно-художню якість;
— відповідність до вимог чинних нормативних документів;
— захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;
— відповідність до вимог з енергозбереження;
— експлуатаційну надійність;
— відповідність проектних рішень до вихідних даних та дозвільних документів.
7. Авторське право на проектну документацію охороняється відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права».
У випадку використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно посилатися на них.
8. До передачі проектної документації у виробництво замовники і проектувальники повинні забезпечити внесення змін в проектну документацію, пов»»язаних з введенням в дію нових нормативних документів.
Робоча документація на будівлі і споруди, побудовані повністю або частково у відповідності з затвердженим проектом, не підлягає корегуванню у зв»»язку з уведенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це корегування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог з електро-, вибухо- і пожежобезпеки об»»єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.
Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі з замовником.
9. Проектування і будівництво може виконуватися по чергах, а також з виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому випадку затверджуюча стадія розроблюється в цілому на об»»єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розроблюється у відповідності з завданням на проектування.
Черги будівництва, окрім об»»єктів основного виробничого і допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці і навколишнього середовища, включаючи очисні спорудження, переробку відходів виробництва тощо.
Проектна документація на всіх стадіях не підлягає узгодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.
Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, узгодженню не підлягає, окрім інженерних мереж, які узгоджуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостачаючими організаціями, якщо така вимога міститься у виданих ними технічних умовах.
Проектна документація (затверджуюча частина) до її затвердження підлягає обов»»язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством, незалежно від джерел фінансування будівництва.
Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає [1, c. 147]:
— державну інвестиційну експертизу в ДП «ДОС укрінвестекспертизи»;
— державну санітарно-гігієнічну експертизу в міській санітарно-епідеміологічній станції;
— державну екологічну експертизу об»»єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, в регіональній державній екологічній інспекції;
— державну експертизу проектної документації у частині пожежної безпеки в Державному пожежному нагляді Головного управління МНС України;
— державну експертизу проектів будівництва об»»єктів виробничого призначення у частині охорони праці в експертно-технічному центрі Держнаглядохоронпраці України;
державну експертизу, що стосується енергозбереження та енерготехнологічної частини проектної документації в Територіальному управлінні державної інспекції з енергозбереження.
Термін розгляду проектної документації в службі ДП “ДОС Укрінвестекспертизи” проводиться згідно з вимогами чинного законодавства в галузі експертизи інвестиційних проектів.
Зміни в проектну документацію вносять відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради чи органів містобудування і архітектури за зміною архітектурних рішень тільки у випадку порушень нормативних актів і вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних рішень, які не порушують цих вимог, мають рекомендаційний характер.
Подання проектної документації на узгодження, експертизу і затвердження є обов»»язком замовника.
Проектна документація затверджується при наявності позитивного комплексного висновку ДП «ДОС Укрінвестекспертизи».
Затвердження фіксується в офіційному документі в формі наказу (розпорядження або рішення), у документі про затвердження приводяться основні дані і техніко-економічні показники.
3. Скласти посадову інструкцію головного інженера проектної організації
Затверджую
___________________________
___________________________
„___” _______________ 200 р
___________________________
підпис
І. Загальні положення
1. Головний інженер призначається та звільняється із займаної посади наказом керівника проектної організації.
2. Головний інженер безпосередньо підпорядковується керівникові підприємства проектної організації.
3. У своїй роботі головний інженер, законодавчими актами, нормативно-правовими актами України, наказами керівника проектної організації та цією посадовою інструкцією.
4. Кваліфікаційні вимоги: на посаду головного інженера проектної організації може бути призначений працівник із повною вищою освітою відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та стаж роботи за професією керівників нижчого рівня не менше 5 років.
5. Головний інженер повинен знати:
— закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які регулюють діяльність проектної організації;
— профіль, спеціалізацію та особливості структури проектної організації;
— перспективи технічного, економічного та соціального розвитку галузі і проектної організації; виробничі потужності проектної організації;
— технологію здійснення проектування;
— порядок розроблення і затвердження планів виробничо-господарської діяльності;
— методи господарювання та управління проектною організацією;
— порядок укладання і виконання господарських договорів; вітчизняні і світові досягнення науки і техніки відповідно до галузі виробництва та досвід передових підприємств, менеджмент, маркетинг, економіку, організацію виробництва, праці та управління, законодавство України в галузі науково-технічної політики.
II.Обов»»язки
Головний інженер зобов»»язаний проектної організації:
— визначати науково-технічну політику, перспективи розвитку проектної організації і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування;
— забезпечувати постійне підвищення рівня технічної підготовки надання послуг, їх ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), високу їх якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання, раціональне використання виробничих фондів і всіх видів ресурсів;
— керувати розробленням перспективних планів розвитку проектної організації, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва;
— організовувати розроблення і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт;
— забезпечувати ефективність проектних рішень, своєчасну та якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки і виробництва;
— на основі сучасних досягнень науки і техніки, результатів патентних досліджень, а також передового досвіду з урахуванням потреб економіки і споживачів організовувати роботу з поліпшення асортименту, удосконалення та оновлення виконуваних робіт (послуг), створення принципово нових видів продукції, техніки і технології, проектування і впровадження у виробництво засобів комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів, контролю і випробувань високопродуктивного спеціалізованого устаткування, розроблення нормативів трудомісткості виробів і норм витрат матеріалів на їх виготовлення, послідовного здійснення режиму економії;
— здійснювати контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів;
— забезпечувати своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт);
— укладати з науково-дослідними, проектними, конструкторськими та технологічними установами, вищими навчальними закладами договори щодо розроблення нової техніки та технології виробництва, проектів реконструкції підприємства, йога підрозділів, оновлення і модернізації устаткування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, автоматизованих систем управління виробництвом, здійснює контроль за їх розробленням, організує розгляд і впровадження проектів технічного переозброєння, які розроблені сторонніми організаціями;
— координувати роботу з питань патентно-винахідницької діяльності, стандартизації та уніфікації, атестації і раціоналізації робочих місць, метрологічного забезпечення, ме-ханоенергетичного обслуговування виробництва;
— вживати заходів щодо удосконалення організації виробництва, праці і управління на науковій основі, впровадження обчислювальної техніки, механізації та автоматизації інженерних та управлінських робіт;
— організовувати проведення наукових досліджень і експериментів, випробувань нової техніки і технології, а також роботу у сфері науково-технічної інформації та пропаганди, раціоналізації і винахідництва, розповсюдження передового виробничого досвіду та спрямовує творчу ініціативу працівників на рішення перспективних завдань виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня;
— проводити роботу із захисту пріоритету науково-технічних рішень, підготовки матеріалів на їх патентування та отримання ліцензій;
— забезпечувати постійне удосконалення підготовки і підвищення кваліфікації персоналу відповідно до вимог науково-технічного прогресу;
— керувати діяльністю технічних служб підприємства, контролює результати їх роботи, стан трудової і виробничої дисципліни в підпорядкованих підрозділах.
III.Права
Головний інженер проектної організації має право:
— вносити пропозиції керівникові підприємства щодо удосконалення роботи проектної організації;
— доповідати керівництву про всі виявлені недоліки в межах своєї компетенції;
— вносити пропозиції щодо удосконалення роботи пов»»язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією обов»»язків.
IVВідповідальність
Головний інженер проектної організації відповідає за:
— якість та своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов»»язків;
— порушення порядку списання виробничого обладнання та інших витрат;
— збереження виробничого комплексу підприємства;
— дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку;
— дотримання інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії.
Ознайомлений:
 |
Склав:____________
(посада)
“____”____________200_р
4. Задача 1
Скільки коштів потрібно інвестувати сьогодні для того, щоб отримати через 5 років 10 тис. грн., якщо ставка доходності 100% річних?
Розв’язування
1) при нарахуванні складних відсотків скористаємося формулою:
IC = FV/(1 + i)n
…
Отже, потрібно інвестувати сьогодні 312,5 грн. при нарахуванні складних відсотків, або 1667 грн. при нарахуванні простих відсотків.
5. Задача 2
Проектом передбачено капітальні вкладення в сумі 500 тис. грн. Очікується річний прибуток – 120 тис. грн. упродовж 6 років. Вартість капіталу – 15%. Чи доцільно вкладати кошти в цей проект.
Розв’язування
Чиста приведена вартість (NPV)
…
Так як NVP < 0, то вкладати кошти в цей проект не доцільно.
Список використаних джерел
1. Гайдис Н. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л., 2002. — 271с.
2. Гончаров А. Б. Інвестування: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 240с.
3. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377с.
4. Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 490с.
5. Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 252с.
