Аналіз МАУП задачі 6,13 МАУП Анал з 6,13

 

 

Зміст

 

1. Використання методу суми значень усіх показників в економічному аналізі 3

 

2. Аналіз попиту на продукцію і формування портфеля замовлень. 6

 

3. Задача 6. 11

 

4. Задача 13. 16

 

Список використаних джерел. 21

1. Використання методу суми значень усіх показників в економічному аналізі

 

Метод суми значень усіх показників служить, головним чином, для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних і урівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожними. Цей метод широко розповсюджений у практиці бухгалтерського обліку і планування. Але визначену роль він грає й в аналізі господарської діяльності.

Метод суми значень усіх показників вивчення економічних явищ і процесів застосовується у випадках, коли необхідно дослідити співвідно­шення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, під­сумки яких рівні між собою. Найбільше він використовується саме у фінансовому аналізі.

Він широко використовується при аналізі забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т.д., а також при аналізі повноти їхнього використання.

. . .

Особливістю об’єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предмет­ними з точки зору можливості вжиття певних конкрет­них заходів для підвищення ефективності роботи підприєм­ства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінце­вий результат аналізу певних факторів як таких, що зу­мовлюють цей результат. Тому задача виключення впли­ву одних факторів на аналізований об’єкт з метою визна­чення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається вели­чина впливу кожного з них на кінцевий результат.

 


2. Аналіз попиту на продукцію і формування портфеля замовлень

Господарюючий суб’єкт — самостійний економічний суб’єкт ринкової економіки. Він сам визначає напрям своєї діяльності, розміри виробництва, асортимент продукції, розраховує її собі­вартість, дохідність, склад та обсяг джерел фінансування.

По відношенню до процесу здійснення фінансово-господар­ської діяльності підприємства розрізняють історичну і прогнозо­вану фінансову звітність.

Історична звітність фіксує результати діяльності за минулий період. Прогнозована звітність формується до початку відповідного періоду відповідно до обраної стратегії діяльності господарюю­чого суб’єкта. Метою створення підприємства, його подальшої діяльності є отримання прибутку. Щоб спланувати прибуток, до­цільно скласти точний прогноз доходів і витрат. А для цього тре­ба бути впевненим у тому, що підприємство зможе реалізувати визначену кількість своєї продукції за визначеною ціною. Отже, перед підприємством стоять такі завдання:

1. Дослідження каналів реалізації та прогноз збуту продукції, який безпосередньо пов’язаний з ринком товарів. Відсутність та­кої інформації означає, що підприємство виходить на ринок з ве­ликим ризиком, не знаючи своїх шансів на успіх.

2. Постановка виробничого питання, визначення потреб у ро­бочій силі, матеріальних ресурсах, основних засобах, складання кошторису (бюджету) витрат.

3. Визначення потреб у джерелах фінансування.

4. Визначення фінансових результатів підприємства.

. . .

Викладені основи складання прогнозу засновані тільки на прогнозі реалізації. Усі показники — затрати, джерела фінансу­вання, прибутки, податки — розраховують виходячи із прогнозо­ваної цифри реалізації на майбутній період. Такий підхід засто­совують, коли внутрішнє середовище бізнесу відносно стійке і зовнішні умови діяльності піддаються прогнозуванню.


3. Задача 6

 

Використовуючи дані додатку:

1) оцінити використання робочого часу за кількістю відпрацьо­ваних людино-годин з урахуванням фактичної чисельності робіт­ників і годин понаднормової роботи;

— розрахувати резерви збільшення обсягу випуску продукції за рахунок кращого використання робочого часу і, зокрема, за раху­нок ліквідації прогулів, простоїв та інших врахованих втрат;

2) розрахувати резерви збільшення обсягу випуску продукції, пов’язані з поліпшенням використання трудових ресурсів підприєм­ства;

3) проаналізувати відхилення фонду заробітної плати за окре­мими категоріями персоналу підприємства, визначити вплив на ці відхилення зміни чисельності робітників і їх середньорічної заро­бітної плати;

4) проаналізувати співвідношення темпів підвищення продук­тивності праці та заробітної плати одного працівника;

5) зробити висновки за наслідками виконаного аналітичного дослідження;

— визначити потенційно невикористані можливості поліпшення діяльності підприємства;

— розробити економічно обгрунтовані рекомендації щодо вико­ристання можливих резервів із зазначенням переліку та адресності необхідних управлінських дай, умов і порядку їх здійснення, впливу на економічну ефективність господарської діяльності підприємства.

 

Розв’язування

 

Проаналізуємо використання робочого часу робітниками підприємства.

Таблиця 3.1

Використання робочого часу


. . .

Як видно з табл. 3.4 виручка від реалізації продукції в звітному році зросла на 897,8 тис. грн. (28,89%). При цьому середньоспискова чисельність працівників зросла на 10 чоловік. Це призвело до збільшення продуктивності праці на 2,64 тис. грн. (24,58%).

В той же час витрати на оплату праці зросли на 237 тис. грн. (39,17%), що призвело до збільшення заробітної плати на 60,22 грн. (34,51%).

Як бачимо темп підвищення заробітної плати вищий темпу підвищення продуктивності праці, що свідчить про неефективність заходів підвищення заробітної плати в звітному році порівняно з минулим.

З метою покращення управління персоналом на підприємстві в подальшому необхідно вишукувати такі методи підвищення заробітної плати, щоб темп росту продуктивності праці випереджав темп росту заробітної плати.

 


4. Задача 13

 

Використовуючи дані додатку:

1) зробити попередню загальну оцінку фінансового стану підприємства, охарактеризувати платоспроможність підприємства та його покупців;

2) проаналізувати майно підприємства та джерела його утво­рення; оцінити структуру основних та оборотних активів, струк­турні зміни, що відбулися;

3) проаналізувати матеріальні оборотні активи, виявити над­лишкові та непотрібні запаси, визначити шляхи їх зменшення;

4) оцінити дебіторську та кредиторську заборгованість за обся­гом, складом і строками виникнення;

5) оцінити майновий стан підприємства, розрахувавши відпо­відні показники;

6) узагальнити результати аналізу фінансового стану підприєм­ства; зробити висновки за наслідками виконаного аналітичного дослідження, визначити шляхи оздоровлення підприємства та роз­робити економічно обгрунтовані рекомендації щодо їх реалізації із зазначенням переліку та адресності необхідних управлінських дій, умов і порядку здійснення.

Розв’язування

 

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємс­тва. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе ЗАТ “Граніт” підвищити ефективність своєї діяльності.

У зв’язку з цим проведемо оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу  (табл. 4.1)

. . .

За звітний період кредиторська заборгованість зросла на 190,2 тис. грн.,  що негативно характеризує підприємство. На це вплинуло підвищення заборго­ваності за товари, роботи та послуги на 133,7 тис. грн. (її питома вага в загаль­ній сумі кредиторської заборгованості збільшилася на 3,54%) та заборгованість з оплати праці на 63,9 тис. грн. (4,59%).

Запись опубликована в рубрике аналіз задачі, аналіз контрольні роботи с метками , , , , , , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *