Зміст

 

1. Фінансова звітність, що застосовується для фінансового аналізу. 3

 

2. Задача 11. 11

 

3. Задача 28. 12

 

Список використаних джерел. 15

1. Фінансова звітність, що застосовується для фінансового аналізу

 

Мета фінансової звітності — це забезпечення інформацією, яка допомагає користувачам приймати вигідніші економічні рішення. Виділяють дві групи тих, хто приймає рішення, використовуючи для цього фінансові звіти. Одна група — це керівники підприємств, які звертаються до облікових даних і основуються на них в процесі прийняття важливих управлінських рішень. До другої групи належать зовнішні особи. Ця група складається, в першу чергу, з інвесторів (як існуючих, так і потенційних), інвестиційних аналітиків, кредиторів, уряду, профспілкових організацій, акціонерів. Бухгалтерські та інші зовнішні фінансові звіти обслуговують різноманітну групу осіб, які приймають рішення, з різноманітними інформаційними потребами.

Отже, бухгалтерська звітність є продуктом облікового процесу, її користувачів умовно можна поділити на наступні групи:

— представники самого підприємства, як правило, вищий управлінський персонал;

— контролюючі органи: податкова служба, позабюджетні фонди тощо;

— інвестори і кредитори;

— засновники і власники підприємства.

Документація, яка ведеться підприємством, містить масу деталізованої інформації. З цієї маси деталей бухгалтер повинен відібрати та об’єднати необхідні дані у формі звітів, ознайомившись з якими керівництво зможе дізнатися про справжній стан речей з метою розробки або зміни політики і контролю фактичної діяльності у відповідності зі встановленою політикою.

Система ведення документації повинна встановлюватися для того, щоб забезпечити надходження необхідної інформації з бухгалтерських записів у звіти. Чітка система звітів базується на чіткій системі ведення документації.

Обліковий процес має на меті забезпечити сталий потік такої інформації до всіх зацікавлених осіб. У загальних рисах зазначене вище зображено на рис. 1.1. Фінансові звіти є головним джерелом потрібної інформації на постійній основі. Ця інформація забезпечує зворотний зв’язок по кожному прийнятому рішенню.

 

Рис. 1.1. Обіг облікової інформації в процесі прийняття та виконання

рішень

 

Фінансова звітність забезпечує інформаційні пот­реби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

забезпеченості зобов’язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 фінансова звітність визначена як бухгал­терська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, яким необхідна фінансова інфор­мація для прийняття економічних рішень.

Елементами фінансової звітності (основні статті, що відображаються у фінансових звітах) є:

1. Виручка — надходження чистих активів або погашення зобов’язань шляхом реалізації товарів або послуг, що склада­ють основні операції підприємства (продаж товарів за готівку або в кредит).

2.   Витрати   —   відтік   або   використання   активів,   або виникнення зобов’язань у зв’язку з доставкою товарів або, послуг, чи з іншою діяльністю, що складає основні операції підприємства (заробітна плата працівників, сплачується готів­кою або повинна бути сплачена).

3. Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників (продаж ділянки землі за ціну, більшу ціни придбання).

4. Збитки — зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам (продаж ділянки землі за ціну, меншу ціни придбання).

5. Активи — можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій (земля, будівлі, обладнання, патенти).

6. Зобов’язання — можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг (кредит, належний банку, податки належні, але ще не сплачені, невиплачена заробітна плата).

7. Капітал власників — остаточні проценти власників після сплати всіх боргів (тобто Активи — Зобов’язання — Капітал власників).

Для прийняття економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать:

Баланс;

Звіт про фінансові результати;

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про власний капітал;

Примітки до звітів.

Інші звіти (н-д, звернення ради директорів до акціонерів), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю. Новий склад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Головний принцип вивчення фінансових звітів – це дедуктивний метод, тобто від загального до часткового. Даний метод потрібно використовувати багаторазово. В ході даного аналізу відтворюється історична та логічна послідовність господарських фактів та подій, спрямованість та сила їх впливу на результати діяльності.

Отже, фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.  Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1

Призначення основних компонентів фінансових звітів

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів та витрат
Звіт про власний капітал	Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

 

Згідно з пунктом 2 статті 11 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N996-ХIV, примітки до фінансової звітності входять до складу річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства.

Це означає, що користувачі фінансової звітності, а саме: акціонери, власники та керівники підприємств, а також державні органи отримають розгорнуті (повні, зрозумілі і доступні) дані, що стосуються діяльності підприємства, тільки один раз на рік і не раніше ніж через місяць після закінчення року.

Як форма звітності примітки до фінансових звітів, згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 року N87 та зареєстрованим у Мін’юсті України 21 червня 1999 року за N391/3684, являють собою:

1. Сукупність показників та роз’яснень, що забезпечують деталізацію й обгрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості. При цьому йдеться про оцінку та розкриття статей форм фінансової звітності форми 1 П(С)БО 2 «Баланс», форми 2 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», форми 3 П(С)БО 4 «Звіт про рух коштів», форми 4 П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

2. Іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами). При цьому йдеться про спеціальні вимоги щодо висвітлення даних у примітках до фінансової звітності або про додаткові вимоги та додатковий перелік показників розкриття інформації, що містяться у кожному конкретному Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку.

На підставі цього визначення і слід підходити до складання приміток до фінансової звітності та накопичення у даних бухгалтерського обліку відповідної інформації. При цьому слід розуміти, що фінансова звітність — це такий вид бухгалтерської звітності, який містить інформацію про фінансове становище, про результати діяльності та про рух коштів підприємства за певний звітний період.

Отже, постає потреба у накопиченні даних, що розкривають показники фінансового становища, результатів діяльності та руху коштів протягом календарного року з наступним відображенням цих даних у примітках до фінансової звітності. На практиці це означає, що кожен показник форм фінансової звітності має бути певним чином уточнено та розкрито у примітках до фінансової звітності. Якщо звітний період фінансового звіту відрізняється від звітного періоду, визначеного у ПБО, то причини і наслідки цього також слід розкрити у примітках до фінансової звітності.

Таким чином, примітки до фінансової звітності повинні розкривати додаткову інформацію про фінансову діяльність підприємства, оскільки саме за ними користувач фінансової звітності, який не має спеціальної освіти та підготовки, зможе зробити висновок про фінансово-господарську діяльність підприємства.

У примітках до фінансового звіту мають міститися такі дані про:

підприємство, а саме:

назва, організаційно-правова форма та місцезнаходження (країни, де зареєстровано підприємство), адреса офісу;

короткий опис основної діяльності підприємства;

назва органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, його материнської (холдингової) компанії;

дата звітності та звітний період;

валюта звітності та одиниця її вимірювання;

відповідна інформація стосовно звітного та попереднього періоду;

облікову політику підприємства та її зміни (опис принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності);

консолідацію фінансових звітів;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження стосовно володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними коригування;

статті фінансових звітів;

середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду;

іншу інформацію, розкриття котрої передбачено відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Оцінка і розкриття про статті фінансової звітності у примітках до звітності мають важливе значення для кожного користувача звітності, оскільки лише завдяки докладному розкриттю змісту кожної статті балансу уможливлюється ув’язка показників форм звітності, перевірка правильності складання фінансової звітності та перевірка правильності рішень, прийнятих керівництвом підприємства. Тільки завдяки приміткам кожен конкретний користувач дістає можливість розібратися у діяльності підприємства, навіть не маючи спеціальної освіти і знань. Саме наявність подібних приміток є основним фактором, що визначає прозорість, доступність та зрозумілість фінансової звітності.

 

 

 

 

2. Задача 11

 

Відомі такі показники підприємства:

коефіцієнт рентабельності виробничої діяльності — 11,5%;

собівартість реалізованої продукції — 3824 млн. грн.;

чистий прибуток  — 10.13% виручки від реалізації.

Визначити:

а) загальну суму активів підприємства, якщо співвідношення ви­ручки та активів становить 18,12 %;

б) дохідність капіталізації, якщо короткострокові зобов’язання становлять 16,22 % загальної суми активів.

 

Розв’язування

 

Коефіцієнт рентабельності виробничої діяльності визначається як відношення чистого прибутку до собівартості

Рвд = П/С*100%, звідки

. . .

Доходність капіталізації складає 439,76 /3885,96*100% = 11,32%.

 

 

3. Задача 28

 

Компанія У планує продавати свої вироби за ціною 750 гри за штуку. Максимальний річний обсяг виробництва — 1000 шт. виро­бів. Змінні витрати на штуку — 250 грн. Постійні витрати компа­нії — 200000 грн.

Визначити:

а) точку беззбитковості і проаналізувати ефект операційного ва­желя;

б) як зміниться прибуток (збиток) компанії, якщо обсяг виробни­цтва зміщується від точки беззбитковості з прирощенням чи змен­шенням на 25 %.

Розрахувати і побудувати графік для ситуації, коли постійні ви­трати зменшуються на 25000 грн.

 

Розв’язування

а) Знайдемо точку беззбитковості з виразу

. . .

Точку беззбитковості зобразимо на рис. 3.1. Точка беззбитковості при кількості реалізованих 350 шт, при цьому прибуток дорівнює нулю.