Зміст

 

1. Методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві3

 

2. Задача 2. 9

 

3. Задача 32. 11

 

4. Задача 50. 13

 

Список використаних джерел. 15

 

Додатки. 16

1. Методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві

 

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою ефективний спосіб виявлення резервів скорочення витрат, що ґрунтується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій (шляхом організаційних, технічних, технологічних і ін. змін виробництва) при одночасномувиключенні зайвих функцій.

Кінцевою метоюФВАє пошук найбільш економічних з погляду споживача і виробника варіантів того або іншого практичного рішення. Для досягнення цієї мети за допомогою аналізу повинні вирішуватися наступні задачі [1, c. 25]:

загальна характеристика об’єкта дослідження;

деталізація об’єкта на функції;

угруповання виділених функцій на головні, допоміжні і непотрібні;

визначення й угруповання витрат відповідно виділеним функціям;

вирахування суми витрат на виготовлення виробу при виключенні зайвих функцій і використанні інших технічних і технологічних рішень;

розробка пропозицій по технологічному й організаційномуудосконаленнювиробництва.

Об’єктами ФВА можуть бути як окремі види виробів, так і технологічні процеси.

З метою забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА необхідно дотримувати ряду основних правил при проведенні аналітичного дослідження. Найбільш важливими є наступні.

Принцип ранньої діагностики. Сутність його полягає в тому, що величина виявлених резервів залежить від того, на якій стадії життєвого циклу виробупроводитьсяФВА: передвиробничій, виробничій, експлуатації, утилізації. Як правило, зайві витрати в основному закладаються на етапі проектування. Отже, найбільший ефект від проведення аналізу може бути отриманий на цьому етапі, коли можна попередити зайві витрати не тільки на виготовлення виробу, але і на підготовку його виробництва. На стадії промислового випуску продукції розмір ефекту знижується за рахунок того, що вже проведено роботи з забезпечення його функціонування (створення виробничих потужностей, виготовлення оснащення, придбання устаткування і т.д.), налагоджений виробничий процес. Втручання в цей процес не обійдеться без втрат. Ще великі втрати будуть при внесенні змін у конструкцію виробу на стадії його експлуатації. Тому найбільше доцільно проводитиФВА при конструкторській розробці виробів. Приміром, ліквідувати помилку при розробці виробу в 10 разів дешевше, ніж у процесі виробництва й у 100 разів дешевше, ніж у процесі експлуатації виробу споживачами.

Принцип пріоритету. Тому що метод ФВА не має поки широкого поширення і не охоплює різні об’єкти (види продукції, технології і т.д.), а кількість фахівців, що володіють методикою, обмежено, у першу чергу ФВА повинні підлягати вироби і процеси, що перебувають у стадії конструкторської розробки і будуть вироблятися у великих масштабах. Це дозволить, з одного боку, максимізувати ефект ФВА при мінімально можливих витратах на його проведення. Крім того, значний ефект, отриманий у цьому випадку, буде сприяти більш широкому визнанню ФВА.

Принцип оптимальної деталізації. Головний змістФВА — виділення споживчих функцій, властивих об’єктові. Але якщо досліджуваний об’єкт досить складний, то в результаті його розподілу на функції останніх може утворитися дуже багато (десятки, а то і сотні). Така вузька деталізація робить дуже громіздку, малозрозумілої програму аналізу і навряд чи буде сприяти швидкості і результативності його виконання. Якщо на практиці зустрічається проблема дослідження складних об’єктів, то її краще вирішити в два етапи [3, c. 17]:

1)  розподіл об’єкта на великі частини (окремі вузли машин або пристосування, більш-менш відособлені групи технологічних операцій);

2)  виконання ФВАкожного з виділених більш дрібних об’єктів.

В окремих випадках при попередній деталізації може з’ясуватися, що найбільш цікавої для аналізу є яка-небудь одна частина об’єкта. Вивчення ж інших недоцільне з погляду ефективності аналізу.

Принцип послідовності. Виконання комплексу робіт з ФВАвимагаєвизначеної послідовності в дослідженні, насамперед попереднього вивчення майбутнього об’єкта і всіх обставин, що зв’язані з його виробництвом і використанням. При цьому необхідно користуватися логічною схемою деталізації — від загального до частки (об’єкт — вузол — функція). Варто мати на увазі, що при виконанні ФВА результати його проведення на кожнім етапі залежать від повноти і якості виконаних робіт на попередніх етапах.

Принцип виділення ведучої ланки (ліквідації вузьких місць). Майже завжди при аналізі з’ясовується, що або в господарському комплексі, або в окремо узятому виробі існує якась частина, що вимагаєвеликих витрат на забезпечення життєздатності цього об’єкта або стримує одержання ефекту від його функціонування (використання). Очевидно, що з погляду аналізу дослідження найбільш доцільне направити на ліквідацію цих стримуючих обставин абонапрямків. Завдяки такому виборові напрямків дослідження мінімальні витрати на проведення ФВАприведуть до активізації всієї аналізованої системи і значно підвищать загальний ефект від її функціонування.

Використання викладених принципів може істотно підвищити ефективність робіт з ФВА.

При описі послідовності проведення ФВА виділяють етапи: підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький, розробка рекомендацій і впровадження.

Зупинимося докладніше на роботах, що виконуються на кожнім з перерахованих етапів.

Підготовчий етап. Однією з задач, що повинна вирішуватися на цьому етапі, є популяризація методу, у результаті чого створюються сприятливі умови для виконання визначених аналітичних досліджень. Відразу вибирається об’єкт майбутнього дослідження, створюємося тимчасовадослідницька група з фахівців різного напрямку для більш повного охоплення всіх інженерно-економічних і технологічних особливостей об’єкта. При відсутності в цих фахівців знань по ФВА їх направляють на курси по вивченню методики. На цьому етапі розробляється докладний календарний план виконання дослідження. Крім того, на підготовчому етапі оформляються всі нормативні документи, що зв’язані з проведенням ФВА (наказ керівника про проведення аналізу визначеного об’єкта, залученнівизначених працівників до виконання цієї роботи, матеріальної зацікавленості працівників за результатами аналізу і т.д.).

Інформаційний етап. Головна задача, що вирішується на цьому етапі, — збір, вивчення й узагальнення різноманітних даних про досліджуваний об’єкт. Вони повинні відбивати умови виробництва, реалізації і споживання виробу, новітні досягнення в галузях науки і техніки, так чи інакше зв’язаних з цим об’єктом, утримувати всю без винятку економічну інформацію, що має відношення до аналізованого об’єкта. Даний етап нерідко називають фундаментом ФВА, тому що від повноти і вірогідності інформації, що збирається, багато в чому залежить успіх наступних етапів ФВА.

Аналітичний етап. На даному етапі насамперед проводяться деталізація досліджуваного об’єкта на функції, їхня класифікація, визначення вартості кожної з них. Практично це означає створення функціонально-вартісної моделі об’єкта. У результаті проведених досліджень повинні бути виявлені зони найбільшої концентрації витрат (у тому числі і непотрібних), тобто найбільш перспективні зони з погляду задачФВА. На підставі цього формулюються задачі по удосконаленню об’єкта з метою скорочення витрат на його виробництво, вибираються напрямки подальшого дослідження.

Творчий етап. На цьому етапі здійснюється розробка варіантів спрощення і здешевлення конструкції виробуабо технології. Тут вирішуються задачі по сполученню функцій, можливості ліквідації непотрібних функцій здешевлення елементів конструкції, установлюються різні варіанти виконання основних функцій, виробляється обговорення і добір найбільш реальних варіантів з погляду їхньої реалізації.

У розробці пропозицій бере участь весь творчий колектив. Внесені пропозиції реєструються в спеціальному журналі, доступному всім бажаючої. Після скорочення або припинення кількості пропозицій, що надійшли, починається їхнє обговорення й обґрунтування всіма учасниками творчого колективу. Як експертів можуть залучатися й інші фахівці. Обговорення ведеться звичайно у формі круглого столу. Для обґрунтування ефективності кожної пропозиції використовуються методи «мозкової атаки», «мозкового штурму», синектичний, морфологічний, «Дельфі», ПАТТЕРН і ін.

Творчий етап євирішальним, тому що саме в ході його починається зародження нового, удосконаленого об’єкта, окреслюються його контури.

Дослідницький етап. Експериментальна перевірка висунутих пропозицій — головна задачадослідницького етапу. Для її рішення звичайно проводяться всі необхідні технічні, технологічні й економічні розрахунки, перевіряється відповідність нового варіанта продукції умовам його використання споживачами. Інший раз розрахунків недостатньо. Тоді створюються досліджувані зразки об’єкта і проводиться їхній іспит як з погляду пристосованості до існуючого виробничого устаткування, так і з погляду умов доставки до споживача й експлуатації.

Рекомендаційний етап. На цьому етапі повинний бути зроблений остаточний вибір варіантів змін досліджуваного об’єкта, який би не знижував його споживчих якостей. При цьому оформляється вся необхідна документація по обраному варіанті удосконаленого об’єкта. Погодяться усі внесені в нього зміни зі споживачами і постачальниками. Для того щоб організувати виробництво нового виду продукції або хоча б нової моделі того ж самого виду продукції, варто погодити багато різних питань з органами Держстандарту, пожежними, санітарними, екологічними й іншими службами. Тут же розробляються плани-графіки впровадження результатів аналізу у виробництво. Необхідна документація виробничого характеру передається технологічним, економічним і іншим зацікавленим службам [4, c. 29].

Етап впровадження — останній етап по всьому циклуФВА. Після його закінчення повинні бути вирішені всі питання, зв’язаніз організацією виробництва нового варіанта аналізованого виробу. Для фахівців, зайнятих безпосередньо у виробництві, повинні бути проведені консультації, а при необхідності — курси підвищення їхньої кваліфікації. Протягом усього терміну освоєння нового варіанта повинний здійснюватися контроль з боку фахівців тимчасового творчого колективу. На цьому ж етапі підводяться результати проведеної роботи, визначається економічний ефект від її проведення, оформляється звіт про результати аналізу, вирішуються питання матеріальної зацікавленості учасників розробки і впровадження результатів ФВА.

 

 

2. Задача 2

 

За даними бухгалтерського балансу (див. додаток) розрахувати і проаналізувати динаміку таких показників фінансової стійкості підприємства: коефіцієнта участі власних і довгострокових позич­кових коштів у матеріальних запасах; коефіцієнта незалежності (концентрації власного капіталу). Порівняти розраховані коефіцієнти з нормативними, зробити висновки про фінансовий стан підпри­ємства.

Розв’язування

 

Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до матеріальних запасів.

….

.Оптимальним для цього показника є його значення 0,5. Для нашого підприємства він є в межах норми. Коефіцієнт незалежності на кінець року зменшився на 0,61 – 0,599 = 0,011 за рахунок збільшення поточних зобов’язань підприємства підприємства.

 

 

 

3. Задача 32

 

Підприємство виготовляє пилососи і реалізує їх за ціною 400 грн. за одиницю. Витрати підприємства на виробництво продук­ції такі: змінні на одиницю продукції — 270 грн., загальні постійні — 3600 грн. Визначити:

1) за якого обсягу реалізації продукції підприємство досягне беззбитковості;

2) за якого обсягу реалізації продукції буде отримано прибуток у розмірі 1000 грн;

3) розмір прибутку при обсязі реалізації 800 пилососів.

 

Розв’язування

Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахун­ковим і графічним способами. При розрахунковому методі вико­ристовують наступну формулу:

…

3) розмір прибутку при обсязі реалізації 800 пилососів.

PR = 800*(400 – 270) – 3600 = 100400 грн.

 

4. Задача 50

 

За наведеними в таблиці даними визначити результативний показник, виявити вплив усіх можливих факторів на зміну результа­тивного показника, а також позитивні та негативні зміни факторів. З’ясувати резерви поліпшення господарювання.

Показник	Минулий рік		Звітний рік
	План	Факт	План	Факт
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн. Середньооблікова чисельність працівників, осіб	1850   43	1920   40	1900   40	1890   44

 

Розв’язування

 

Фондовоозброєність знаходиться відношенням середньорічної вартості основних виробничих засобів до числа робітників. Вона відображає міру забезпеченості працівників засобами праці (основними фондами).

 

….

Нове або реконструйоване обладнання буде забезпечувати підвищення одиничної потужності проти діючого обладнання, поліпшення якості, збільшення корисних об’єктів, швидкостей вантажопідйомності, електронасиченості і інших технічних параметрів зростання продуктивності праці і фондовіддачі обладнання.

Список використаних джерел

 

 

1.     Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42.

2.     Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

3.     Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 1998.

4.     Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.

5.     Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.

6.     Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 1998, С. 68.

 

Додатки

Додаток А

		Додаток
		до Положення (стандарту)
		бухгалтерського обліку 2
				Коди
	Дата	(рік, місяць, число)
	Підприємство	за	ЄДРПОУ
	Територія	за	КОАТТУ
	Орган державного управління	за	СПОДУ
	Галузь	за	ЗКГНГ
	Одиниця виміру: тис. грн.
	Баланс
	на 1  січня            2006 року
			Форма № 1
			Код за ДКУД 1801001
		Код	На початок	На кінець
	Актив	рядка	звітного	звітного
			періоду	періоду
	1	2	3	4
	1. Необоротні активи
	Нематеріальні активи:
	залишкова вартість	0 10	25,7	30,8
	первісна вартість	0 11	45,3	60,7
	Знос	0 12	19,6	29,9
	Незавершене будівництво	0 20	150,0	150,0
	Основні засоби:
	залишкова вартість	0 30	3007,1	3217,1
	первісна вартість	0 31	4317,1	4625,8
	Знос	0 32	1310,0	1408,7
	Довгострокові фінансові інвестиції :
	які обліковуються за методом участі
	в капіталі інших підприємств	0 40
	інші фінансові інвестиції	0 45	75,3	90,8
	Довгострокова дебіторська заборго-
	ваність	0 50	3,7
	Відстрочені податкові активи	0 60
	Інші необоротні активи	0 70
	Усього за розділом 1.	0 80	3262,2	3488,7
	2. Оборотні активи
	Запаси:
	виробничі запаси	100	1780,3	1830,6
	тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
	незавершене виробництво	120	266,5	382,4
	готова продукція	130	167,3	244,5
	товари	140		14,2
	Векселі одержані	150
	Дебіторська заборгованість за товари,
	роботи, послуги:
	чиста реалізаційна вартість	160	190,5	209,7
	первісна вартість	161	230,8	280,3
	резерв сумнівних боргів	162	40,3	70,6
	Дебіторська заборгованість за розра-
	хунками:
	з бюджетом	170
	за виданими авансами	180	49,5	26,3
	з нарахованих доходів	190
	із внутрішніх розрахунків	200
	Інша поточна дебіторська заборгова-
	ність	210	11,6	12,4
	Поточні фінансові інвестиції	220	80,9	90,0
	Грошові кошти та їх еквіваленти :
	у національній валюті	230	300,5	368,3
	в іноземній валюті	240	41,9	42,8
	Інші оборотні активи	250	35,3	69,5
	Усього за розділом 2.	260	2924,3	3290,7
	3. Витрати майбутніх періодів	270	6,9	10,3
	БАЛАНС	280	6193,4	6789,7
		Код	На початок	На кінець
	Пасив	рядка	звітного	звітного
			періоду	Періоду
	1	2	3	4
	1. Власний капітал
	Статутний капітал	300	3217,4	33203
	Пайовий капітал	310
	Додатковий вкладений капітал	320	135,0	139,8
	Інший додатковий капітал	330	268,3	347,8
	Резервний капітал	340	160,0	185,0
	Нерозподілений прибуток (непокритий
	збиток)	350		73,4
	Неоплачений капітал	360
	Вилучений капітал	370
	Усього за розділом 1.	380	3780,7	4066,3
	2. Забезпечення наступних витрат
	і платежів
	Забезпечення виплат персоналу	400	42,0	46,7
	Інші забезпечення	410	57,5	37,2
	Цільове фінансування	420
	Усього за розділом 2.	430	99,5	83,9
	3. Довгострокові зобов’язання
	Довгострокові кредити банків	440	519,6	540,2
	Інші довгострокові фінансові
	зобов’язання	450	40,7	20,3
	Відстрочені податкові зобов’язання	460	15,3	11,1
	Інші довгострокові зобов’язання	470
	Усього за розділом 3.	480	575,6	571,6
	4. Поточні зобов’язання
	Короткострокові кредити банків	500	1108,1	1175,5
	Поточна заборгованість за довгостро-
	ковими зобов’язаннями	510	48,9	50,3
	Векселі видані	520	57,1	144,1
	Кредиторська заборгованість за това-
	ри, роботи, послуги	530	290,2	349,8
	Поточні зобов’язання за розрахунками:
	з одержаних авансів	540	110,0	182,7
	з бюджетом	550
	з позабюджетних платежів	560
	зі страхування	570	98,5	136,8
	з оплати праці	580	13,2	12,4
	з участниками	590
	із внутрішніх розрахунків	600
	Інші поточні зобов,язання	610	13,2	12,4
	Усього за розділом 4.	620	1737,6	2059,5
	5. Доходи майбутніх періодів	630		8,4
	БАЛАНС	640	6193,4	6789,7