Інвест аналіз _нвестиц В4 2пит та 4задач

Зміст

 

 

1. Інституціональний аналіз проекту. 3

 

2. Аналіз ефективності інвестиційного об’єкту. 7

 

3. Задача 1. 11

 

4. Задача 2. 12

 

5. Задача 3. 14

 

6. Задача 4. 15

 

Список використаних джерел. 17


1. Інституціональний аналіз проекту

 

Інституціональний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект [3, c. 85].

Інституціональний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

   характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

   оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов’язані з проектом;

   визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

   вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

   принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

   оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституціонального аналізу є наступні:

   збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

   бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

   анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституціонального аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє [1, c. 127]. Опрацювання даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування – обізнаність з методами соціології та психології при цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель сприятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу відхилити проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, він має дотримуватися своєї нормативної моделі і рекомендувати її своїм партнерам.

Зовнішні фактори – це, як правило, неконтрольовані сили, що впливають на рішення менеджерів та їх дії і, врешті – решт, на внутрішню структуру і процеси в організації. Менеджери мають відповісти на питання, хто і що із зовні впливатиме на успіх проекту.

Основними зовнішніми факторами є політико-правові та економічні.

Політико-правові фактори – це обмеження в процесі прийняття рішень, котрі є результатом правових та управлінських рамок, в яких фірма повинна або збирається здійснити проект. Ці рамки накладають на фірму обов’язки захисту споживачів і довколишнього середовища, виконання антимонопольного законодавства, сплати податків, встановлення мінімального рівня заробітної плати і т.п. Державні нормативні акти, включно закони і підзаконні адміністративні акти, мають обмежувальний характер і відповідно істотно звужують рамки проекту. З іншого боку, нормативні акти можуть сприяти реалізації проектів у результаті пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, пільгових кредитів.

Усі проекти розвитку як у державному, так і в приватному секторах зазнають великого впливу урядової макроекономічної політики, а також нормативних актів, що уособлюють цю політику. Крім того, на проект також впливають політичні преференції більшості парламенту, президентського оточення та лідерів політичних партій. Якщо організації змушені розтрачувати свої сили і ресурси на боротьбу з негативним впливом політичним рішень, то вони не спроможуться ефективно будувати свою роботу на тривалу перспективу..

Політичні умови мають велике значення, особливо в довгостроковій перспективі. Зміни курсу політичного керівництва або навіть зміна чиновників на міністерському рівні можуть істотно вплинути на долю проекту, а також на працездатність і моральний стан персоналу проекту.

Аналіз політичних умов і політичний прогноз є неодмінним компонентом інституційного аналізу. Аналіз правових факторів у рамках інституційного аналізу відіграє важливу роль. Знання правового середовища і вміння до нього пристосуватися дає змогу уникнути зайвих витрат. Розробник проекту повинен завжди стежити за змінами правового середовища і навіть уміти прогнозувати ці зміни. Основними компонентами правового інвестиційного середовища є режим інвестування, податкове оточення, валютний режим та режим зовнішньої торгівлі. Правове середовище в Україні досить мінливе і потребує спеціального вивчення перед розробкою проекту.

Економічні фактори. Число інституційних проблем різко зростає, якщо політика уряду серйозно змінює економічні умови здійснення проекту. Необґрунтований курс обміну валют або торговельної політики може не тільки вплинути на фінансові доходи, а й здати спричинитися до неефективного відволікання сил, скажімо, на подоланні бюрократичних перепон в експортно-імпортних операціях. Державна політика цін або податкова політика при неправильному тлумаченні ринкових сигналів може ввести менеджерів в оману.

Особливо наочним є вплив державної цінової та бюджетної політики на економічну і фінансову діяльність у рамках проекту. Водночас цей вплив відвертає увагу від функцій розвитку нових інститутів і підриває стимули, моральний стан і можливості менеджменту в самих організаційних структурах. Оцінка діяльності менеджерів у співробітників проекту обмежується, оскільки вину за незадовільну роботу організації завжди можна покласти на економічну ситуацію, яка заважає організації виконати завдання, що стоять перед нею.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами:

а) структура внутрішнього валового продукту;

б) рівень інфляції;

в) бюджетний дефіцит;

г) вартість кредитів.

Внутрішній валовий продукт (ВВП) відображає ринкову цінність усіх кінцевих благ, вироблених у країні протягом року. Статистика ВВП, згідно з системою національних рахунків, ведеться в Україні з 1990р. Аналіз структури ВВП дає змогу зробити висновок про макроекономічний клімат країни та загальні інвестиційні потреби.

Рівень інфляції залежить від кількох факторів: темпів приросту грошової маси, темпи зміни швидкості обігу грошової маси і темпів зміни обсягів виробництва. Рівні інфляції визначаються експертним шляхом у рамках макроекономічного аналізу. Розрахунки рівнів інфляції є неодмінною умовою аналізу економічного середовища проекту.

Бюджетний дефіцит є фактором зростання грошової маси в обігу. Нормальним вважається рівень дефіциту консолідованого державного бюджету, який не перевищує 4% від ВВП. Якщо планується більший дефіцит, це неминуче спричиниться до грошової емісії та інфляції.

Вартість кредитів та умови надання позик аналізуються, щоб обрати кредитну політику фірми. Вони характеризуються такими показниками:

1) процент річних за короткостроковими кредитами на термін до 12 місяців у гривнях і US доларах (українських та іноземних банків);

2) процент річних за довгостроковими кредитами на термін понад 12 місяців у гривнях і US доларах (українських та іноземних банків).

 

 

 

 




2. Аналіз ефективності інвестиційного об’єкту

 

Серед найуживаніших методів аналізу ефективності проекту розрізняють наступні [5, c. 132]:

1. Метод визначення чистої теперішньої вартості (Net Present Value — NPV).

Чиста теперішня вартість – це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів, яка визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведених до першого кроку шляхом дисконтування, окремо за кожен рік, різниці всіх витрат та надходжень коштів за період функціонування проекту при фіксованій наперед визначеній нормі дисконту.        

NPV проекту можна визначити за формулою:

І =

 

 

де І – обсяг інвестування, CFt чистий грошовий приплив в кінці t-го періоду, і – бажана ставка дисконтування, n – тривалість життєвого циклу проекту. Дана формула використовується в тому випадку, коли інвестиційний проект вимагає одномоментних вкладень. Якщо ж згідно з обраним інвестиційним проектом передбачаються тривалі затрати протягом m років з одночасним отриманням віддачі від них, то формула для розрахунку чистої теперішньої вартості матиме такий вид:

NPV   =

 

Логіка використання даного критерію для прийняття рішень щодо доцільності реалізації проекту та вкладення в нього коштів очевидна. Якщо NPV > 0, то проект можна рекомендувати до реалізації, якщо NPV < 0 — це збитковий проект і його необхідно відхилити, а якщо NPV = 0, в разі прийняття рішення про реалізацію такого проекту надходжень від нього вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу та досягнення прогнозованого рівня доходності. Позитивне значення NPV відображає величину доходу, який отримає інвестор понад бажаний рівень.

2. Метод розрахунку індексу доходності (Profitability Index – PI).

Застосування методу чистої поточної вартості дозволяє розраховувати і порівнювати не тільки абсолютні показники (чисту поточну вартість), але й відносні показники, до яких належить індекс доходності, який визначається як співвідношення поточної вартості до обсягів капіталовкладень:

                                

де: СІ — сума капіталовкладень, що дисконтуються; Ct (-CI) — витрати у t-му періоді при умові, що в них не входять капіталовкладення; d  — бажана ставка дисконтування.

Індекс доходності тісно пов’язаний з NPV: якщо NPV позитивна, то РІ>1 та навпаки. У виразі для СІ збиток входить із знаком “плюс”, а доход — зі знаком “мінус”. Якщо РІ>1, то проект надає можливість для ефективного вкладання коштів. Як правило, при порівнянні декількох проектів рентабельнішим є той, у якого PI вищий.

3. Метод розрахунку внутрішньої норми рентабельності (Internal Rate of Return — IRR).

IRR являє собою коефіцієнт дисконтування, котрий при даній величині надходжень коштів дорівнює поточній величині їх витрат; іншими словами — це коефіцієнт, при якому поточна величина надходжень за проектом дорівнює поточній сумі інвестицій, а величина чистої теперішньої вартості дорівнює нулю. Для розрахунків IRR застосовується та ж сама методика, що і для розрахунку NPV. Можуть використовуватись ті ж типи таблиць і замість дисконтування потоків коштів при заздалегідь встановленому мінімальному коефіцієнті можуть застосовуватись різні коефіцієнти дисконтування для визначення такої величини коефіцієнта, при якій NPV дорівнює нулю. Цей коефіцієнт і є IRR, він показує точну величину рентабельності проекту.

Пропозиції про інвестування приймаються тільки в тому випадку, коли величина IRR перевищує мінімальний коефіцієнт, що становить мінімально прийнятну норму інвестування для капіталів, які вкладаються в проект. У тих випадках, коли є декілька альтернативних варіантів, перевага віддається проекту, який має найбільший IRR при умові, що він вищий за мінімальну величину коефіцієнта.

В разі, коли IRR дорівнює або більше закладеної інвестором норми доходу на капітал, інвестиції у проект можуть бути схвалені і може розглядатись питання про його прийняття. В іншому разі інвестиції не мають рації.

Якщо порівняння альтернативних інвестиційних проектів по NPV та IRR призводять до протилежних результатів, то перевагу, як правило, надають проектам із більшим NPV. Жоден із наведених критеріїв сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Рішення про інвестування коштів у проект має прийматися з урахуванням значень всіх перерахованих критеріїв та інтересів усіх учасників інвестиційного проекту. Важливу роль у цьому рішенні повинна грати також структура та розподіл у часі капіталу, що залучається для здійснення проекту, а також інші фактори, серед яких деякі піддаються тільки змістовому (а не формальному) врахуванню.

Відхилення сподіваних результатів від середньої або сподіваної величини прийнято називати ризиком. Його також можна розглядати як шанс мати збитки або одержати дохід від інвестування у певний проект. Шанси одержати прибуток чи мати збитки можуть бути високі або низькі, залежно від рівня ризику (непевності сподіваних доходів), що пов»язано із заходами щодо захисту інвестицій. Найпростіше досліджувати та аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії: рівень ризику та, ризик часу [3, c. 147].

Ризик можна розглядати і як іманентну властивість ринкового середовища, у зв»язку з чим ризики можна розподілити на:

виробничий, пов»язаний із можливістю невиконання фірмою своїх зобов»язань перед замовником;

фінансовий, пов»язаний із можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов»язань перед інвестором унаслідок використання для фінансування діяльності фірми позичкових коштів;

— інвестиційний, пов»язаний із можливим знецінюванням інвестиційного портфеля, який складається як із власних, так і з придбаних цінних паперів;

— ринковий, пов»язаний із можливістю коливання ринкових відсоткових ставок на фондовому ринку та курсів валют;

політичний, який стосується можливих збитків підприємців та інвесторів внаслідок нестабільної політичної ситуації у країні.

Приймаючи рішення про доцільність вкладання коштів в інвестиційний проект, необхідно визначити чинники ризику, етапи та конкретні роботи, у разі виконання яких виникає ризик, тобто встановити потенційні сфери ризику, а потім їх ідентифікувати.

 

 


3. Задача 1

 

Виберіть менш ризикований проект, якщо проведені розрахунки дали три можливих варіанти сумарного приведеного прибутку за проектами.

Варіант розрахунку

Прогноз прибутку по проекту, тис. грн.

Проект А

Проект Б

1

2

3

110

103

95

400

417

440

 

Розв’язування

 

Для визначення ризикованості проекту розрахуємо коефіцієнт варіації.

Дисперсія :

s2 = S (x -xср)2,

Для проекту А

Як видно з розрахунків коефіцієнт варіації для проекту Б менший ні ж для проекту А, тому менш ризикований проект є проект Б.

 

4. Задача 2

 

Визначите внутрішню норму прибутковості проекту і порівняєтезочікуваною інвестором доходністю інвестицій на рівні 40%. Зробіть висновок про доцільність реалізації проекту.

тис. грн.

Рік реалізації проекту

 

Обсяг інвестицій, тис. грн.

 

Поточні доходи від проекту, тис. грн.

 

Поточні витрати по проекту (витрати на виробництво), тис. грн.

Перший Другий

Третій

200

250

260

270

150

150

150

 

Розв’язування

 

 

Внутрішня норма доходності (IRR)      

             

Оскільки IRR = 0.343 < 0,4, то проект не варто реалізовувати.


5. Задача 3

 

Визначте сумарний приведений прибуток за проектом за ставки дисконтування – 20%, якщо проект розраховано на три роки і прогноз прибутку відповідно рокам становить: 30 тис. грн., 40 тис. грн., 50 тис. грн.

 

Розв’язування

 

Сумарний приведений прибуток

Р = SРі/(1+і)к,

Отже, сумарний приведений прибуток по про­екту при ставці дисконтування в 20 процентів становить 81,713 тис. грн.

 


6. Задача 4

 

Виберіть кращий проект за показником чистої приведеної вартості.

 

Рік реалізації проекту

Об»єм інвестицій, тис. грн.

Доходи, тис. грн.

Поточні витрати на виробництво, тис. грн.

проект А

1

2

3

4

130

 

30

180

190

200

210

140

140

130

130

проект Б

1

2

3

330

790

790

800

600

600

610

 

 

Розв’язування

 

Чиста приведена вартість (NPV)

За показником чистої приведеної вартості при ставці дисконтування в 10 процентів проект А менш прибутковий,  прибуток дорівнює 32,38 тис. грн. За Б проектом прибуток дорівнює 142,502 тис. грн. Тобто, кращим проектом за показником чистої приведеної вартості є проект Б.


Список використаних джерел

 

1.     Гайдис Н. М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — Л., 2002. — 271с.

2.     Гончаров А. Б. Інвестування: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. — 240с.

3.     Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377с. 

4.     Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 490с.

5.     Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 252с.

 

 

Запись опубликована в рубрике Інвестиційний аналіз, аналіз довідково, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи с метками , , , , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *