Інвест аналіз КР кас_опер оподатк_див ЗАД 15 Инвест

Зміст

 

 

1. Касові операції на підприємстві3

 

2. Оподаткування дивідендів. 10

 

3. Задача 15. 12

 

Список використаних джерел. 18


1. Касові операції на підприємстві

 

Грошові кошти підприємства зберігаються в касі. Касові операції — операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, що пов»язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій. А каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою [3, c. 12].

Касою називається приміщення чи місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових грошових коштів, інших цінностей та касових документів, де, як правило, ве­деться касова книга. Керівники підприємств повинні забезпечити надійне збері­гання готівкових коштів у касах, а також їх збереження у разі доставляння з установи банку і здавання до установи банку. Якщо з вини керівників не було створено необхідних умов для забезпечення збереження коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку.

Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира-бухгалтера, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов»язання касира.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприєм­ства встановлюються комерційними банками за місцем від­криття рахунка з урахування режиму і специфіки роботи підприємства [4, c. 61].

Підприємство може мати у своїй касі готівку у межах лімітів залишку і використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.

Підприємство має право використовувати свою готівкову виручку для забезпечення потреб, що виникають у процесі його функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами за податками і зборами (обов»язковими платежами). Винятком є тільки підприємства та індивідуальні підприємці, що мають подат­ковий борг. Такі суб»єкти господарювання не мають права вико­ристовувати свою готівкову виручку для здійснення виплат, пов»­язаних з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини). Для цих цілей вони можуть використовувати тільки кошти, отримані з установ банків.

Розглядаючи організацію готівкових розрахунків необхідно також зазначити, що підприємство при здійсненні касових операцій з готівкою повинно забезпечувати постійну наявність у своїй касі розмінної монети різних номіналів для видачі здачі громадянам. Тепер штраф установлено не за порушення вимоги про наявність дрібних грошей у касі, а за невидачу громадянам здачі через відсутність чи недостатню наявність розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня. Невидача громадянам здачі через зазначені причини є порушенням касової дисципліни, за що до винних осіб можуть застосовуватися штрафні санкції.

Розрахунки готівкою мають здійснюватися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б підтверджували здійснені платниками (по­купцями, замовниками) витрати готівки.

Готівкові грошові кошти, що надходять до каси підприємства, повинні своєчасно й у повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки до каси визна­чається як здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відобра­женням у касовій книзі в день отримання підприємством готівко­вих коштів.

Отже, щоб готівкові грошові кошти вважалися оприбутко­ваними, необхідно оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі. Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов»язково робити відразу ж після виписки прибуткового касового ордера, його може бути зроб­лено протягом робочого дня касира в день надходження гро­шових коштів.

При прийманні до каси грошових білетів і монет касир керується Правилами визначення платіж­ності банкнот і монет Національного банку України, затвердже­ними постановою Правління Національного банку України, від 31.03.99 р. № 152. Оборотні пам»ятні та ювілейні монети, що є дійсними платіжними засобами, повинні приймати­ся до кас підприємств за їх номіналом без обмеження для всіх видів платежів.

На підприємствах  застосовується типова форма прибуткового касового ордера, затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96р. №51. При запов­ненні прибуткового касового ордера в ньому слід вказати такі реквізити:

— найменування підприємства, організації, до каси яких на­дійшли грошові кошти;

— номер прибуткового ордера;

— дату його складання;

— кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтер­ського обліку, що використовується при відображенні господар­ської операції, оформлюваної цим прибутковим ордером;

— сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

— код цільового призначення (по можливості);

— від кого і на якій підставі отримані кошти.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні запов­нюватися бухгалтером тільки чорнильною або кульковою руч­кою, за допомогою друкарських машинок, комп»ютерних засобів чи іншими способами, що забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для збереження документів терміну.

У прибутковому ордері вказується документ, що служить підста­вою здійсненої господарської операції з приймання коштів (на­приклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна тощо).

Прибутковий ордер виписується в одному примірнику. Особі, яка здає грошові кошти до каси, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, за яким отримано готівку, додається до першого примірника звіту касира.

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, типову форму яких затверджено наказом Мінстату України від 15.02.96р. № 51, або за платіж­ними (розрахунково-платіжними) відомостями.

При заповненні видаткового касового ордера необхідно вказа­ти такі реквізити:

— найменування підприємства, організації;

— номер видаткового документа;

— дату його складання;

— кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтер­ського обліку, що використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної видатковим ордером;

— суму, видавану за цим видатковим документом;

— код цільового призначення по операції, оформлюваній видатковим ордером;

— кому і на якій підставі видано кошти.

Видаткові касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною або куль­ковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп»ютерних засобів чи іншими способами, що забезпечили б збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів термі­ну (3 роки).

Документи на видачу грошей повинні бути підписані керівни­ком і головним бухгалтером підприємства чи особами, ними упов­новаженими. До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заявки на видачу готівки, рахунки тощо) із зазначенням про це в розділі «Додаток».

Якщо на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов»язковий.

У разі видачі готівки фізичній особі за видатковим докумен­том касир повинен поставити вимогу пред»явити паспорт чи документ, що його заміняє, і записати у видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про отримання го­тівки із зазначенням отриманої суми (гривень — словами, копійок—цифрами), дати отримання і розписується в отриманні, використовуючи чорнило чи кулькову ручку з темним чорнилом.

Якщо видатковий документ складено на видачу готівки де­кільком особам, то одержувачі також пред»являють паспорти чи документи, що їх заміняють, і розписуються у відповідній графі документа.

Видача готівки з каси, не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки у касі не приймається.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розкладі підприємства, здійснюється за видатковими касовими ордера­ми, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою відомістю.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Якщо видача готівки провадиться за дові­реністю, оформленою у встановленому порядку відповід­но до чинного законодавства, у тому числі й особи, яка не має можливості у зв»язку з хворобою чи з інших поважних причин розписатися власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтерія вказує прізвище, ім»я та по батькові особи, якій довірено отримати готівку. При цьому в графі «Видати» зазначаються прізвище та ініціали довіре­ної особи, у графі «Підстава» — призначення платежу, у графі «Додаток» — довіреність, у графі «Документ» — реквізити доку­мента довіреної особи.

Якщо видача готівки здійснюється за відомістю, то перед розписом про отримання грошей касир робить у ній напис: «За довіреністю».

Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера чи відомості.

Виплати, пов»язані з оплатою праці, стипендій, здійснюють­ся касиром за платіжними (розрахунково-платіжни­ми) відомостями або за видатковими касовими ордерами.

На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відо­мості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керів­ником, із зазначенням термінів видачі готівки і суми (гривень — словами, копійок — цифрами).

Аналогічно може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату праці (у разі відпустки, хвороби тощо), а також видача депонованих сум і готівки під звіт на витрати, пов»язані зі службо­вими відрядженнями, декільком особам.

Одноразові видачі готівки на оплату праці окремим особам здійснюються, як правило, за видатковим касовим ордером.

Після здійснення виплат, пов»язаних з оплатою праці, сти­пендій, за платіжними відомостями, касир повинен:

— у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійсне­но виплату, поставити штамп чи зробити напис: «Депоновано»;

— скласти реєстр депонованих сум;

— наприкінці відомості вказати фактично виплачену суму і недоотриману суму виплат, що підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не каси­ром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис: «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

— здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з випи­саним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за відомістю.

Бухгалтерія підприємства перевіряє оцінки, зроблені касирами в платіжних відомостях, і здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформля­ються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видат­кові документи повинні заповнюватися бухгалтером тільки чор­нильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських маши­нок, комп»ютерних засобів чи іншими способами, що забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. Як зазначалося вище у прибутковому і видатковому касовому ордерах указується підстава для їх складання і зазначаються в реквізиті «Додаток» додані до них документи. 

 


2. Оподаткування дивідендів

 

Операції з виплат дивідендів віднесено ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями) до операцій особливого виду [1, c. 16].

Порядок оподаткування дивідендів, які сплачуються емітентом корпоративних прав власникам таких дивідендів, передбачено п. 7.8 вказаної статті.

Так, відповідно до пп. 7.8.2 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Обов»язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п. 10.1 ст. 10 Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлено п. 10.1 ст. 10 Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію п. 7.2 ст. 7 чи пп. 10.2.3 ст. 10 Закону).

Після набрання чинності Законом України від 24.12.2002 р. № 349-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дивіденди, що виплачуються підприємством-емітентом фізичній особі — акціонеру, оподатковуються відповідно до пп. 7.8.2 та 7.8.7 ст. 7 Закону.

Це означає, що емітент корпоративних прав при виплаті дивідендів акціонерам нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати фізичній особі, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Така сплата авансового внеску до бюджету прирівнюється до сплати податку на дивіденди і є остаточною, а дивіденди, одержані фізичними особами (власниками корпоративних прав) після сплати зазначеного авансового внеску до бюджету, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу і не підлягають подальшому оподаткуванню. Суми дивідендів, що виплачуються фізичним особам, які не підпадають під оподаткування в порядку, викладеному в п. 7.8 ст. 7 Закону, прирівнюються до виплати заробітної плати і оподатковуються при їх виплаті та за їх рахунок окремо від заробітної плати із застосуванням шкали ставок прогресивного оподаткування доходів громадян (незалежно від перебування фізичних осіб — акціонерів у трудових відносинах з підприємством-емітентом), яка не враховує надання пільги у вигляді неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та інших пільг зі сплати прибуткового податку з громадян.

Водночас, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» [2, c. 147], прийнятим 22.05.2003 р. Верховною Радою України, встановлюється (п. 9.3 ст. 9), що доходи, які виплачуються платникам цього податку у вигляді дивідендів (крім випадків, коли дивіденди нараховуються на користь платника у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяк не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на відповідну суму), кінцево оподатковуються податком з доходів фізичних осіб при їх виплаті за їх рахунок за ставкою, встановленою у п. 7.1 ст. 7 названого Закону з урахуванням його Прикінцевих положень.


3. Задача 15

 

На основі інформації, яка наведена нижче провести аналіз обсягів, напрямків та ефективності здійснення інвестиційної діяльності підприємства у 1 і II планових періодах.

Визначити основні фактори, які позитивно та негативно впливають на інвестиційну діяльність підприємства.

Відзначити основні переваги та вади, які має в теперішній час інвестиційний портфель підприємства, ймовірні цілі та задачі його формування, перспективи подальшого розвитку.

По результатах проведеного аналізу зробити необхідні висновки та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємства.

Тривалість періоду становить 90 днів.

Інформація про стан інвестиційної діяльності підприємства

Напрямки та

форми

інвестиційної

діяльності

1 період

2 період

обсяг

інвестицій,

ум.од.

умови

отримання

доходів

обсяг

інвестицій,

ум.од.

умови

отримання

доходів

Короткострокові

фінансові

вкладення:

 

 

 

 

1.1.    Депозитний

вклад у:

банку А

банку Б

 

 

120

 

 

40

 

 

 

45%  річних

з

помісячною

виплатою

60% річних

з поквартальною виплатою

70

 

 

200

 

 

 

35% річних з

помісячною

виплатою

40% річних з

поквартальною виплатою

 

 

 

1.2. Облігації

державного

внутрішнього

займу

 

 

 

 

150

 

 

 

46 % річних

з виплатою її

кінці терміну

(3-х місяців)

1.3. Валютні

сертифікати

банку В

 

50

 

 

 

15% річних

(у валюті) з

виплатою в

кінці

періоду

 

2. Довгострокові

фінансові

вкладення:

 

 

 

 

2.1. Вкладу

статутний фонд

підприємства N

 

 

 

650

 

Розмір

дів 40%

2.2. Прості акції

підприємства Д

40

 

Рівень

дивідендів

20% річних

40

 

 

Рівень

дивідендів

річних

2.3 Привілейовані

акції

підприємства Д

40

 

Рівень

виплати

дивідендів

30% річних

 

 

 

2.4. Інвестиції в

реконструкцію

виробничої бази

підприємства

(плановий термін

проведення

реконструкції 1

рік)

700

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1000

 

 

 

Віддача

по проекту;

Недостача

фінансування

для проекту

становить,

ум. грош. од..

які необхідно

здійснити не

пізніше

наступного

періоду.

додатковий

(приведений)

грошовий

потік

від реалізації

проекту

становить

3500

ум. од.

Додатково:

 

 

 

 

3. Облікова

НБУ України

60%

 

 

40%

 

 

4. Рівень

прибутковості

активів

підприємства,

річних

35%

 

22%

 


Розв’язування

 

Визначимо обсяг інвестицій у І періоді

120 + 40 + 50 + 40 + 40 + 700 = 990 умовних грошових одиниць, з них короткострокові вкладення 120 + 40 + 50 = 210 умовних одиниць, що становить 210/990*100 = 21,21 %.

Як бачимо найбільш прибутковішими є депозити в банках та облігації державного внутрішнього займу. Цим і пояснюється значне збільшення частки цих інвестицій  в другому періоді в порівнянні з першим періодом. Слід зазначити, що облікова ставка НБУ досить висока в цих періодах – а це означає, що в країні спостерігаються досить високі темпи інфляції. І тому стає зрозумілим вкладення в  реконструкцію виробничої бази підприємства, яке на перший погляд не приносить прибутку, але вартість основних фондів також зростає разом з інфляцією і реальна вартість грошей фактично не втрачається, тоді як при таких темпах інфляції відсотки за депозитами не перекривають обезцінення грошей.


Список використаних джерел

 

1.       Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України про внесення змін до Закону України, затверджений постановою Верховної Ради України від 22.05.97р. №283/97-ВР//Бухгалтерський облік і аудит — 1997. — №6. — С.16.

2.       Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. № 889-IV.// ВВР. – 2003. — №28. – Ст. 127. 

3.       Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72. Бібліотека “Фактора”. Касові операції. – Х.: Фактор, 2001. – С86.

4.       Лист Національного банку України «Про встановлення лімітів залишку готівки в касі» від 17.04.2001 р. № 11-111/447-2439.

5.       Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «ИТЕМ ЛТД», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 2001. – 286 с.

6.       Инвестиционно-финансовый портфель:  Книга инвест. менеджера / Под ред. Ю.Б. Рубина. — М.: СОМИНТЭК, 1993. – 344 с.

7.       Управление инвестициями: В 2-х т. / В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. — М.: Высш. шк., 1998. – 348 с.

 

Запись опубликована в рубрике Інвестиційний аналіз, аналіз довідково, аналіз задачі, аналіз контрольні роботи с метками , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *