Зміст

 

1. Зміст та характеристика інституціонального, технічного, екологічного, комерційного, соціального аналізу. 3

 

2. Задача 6. 11

 

3. Задача 16. 13

 

Список використаних джерел. 14

1. Зміст та характеристика інституціонального, технічного, екологічного, комерційного, соціального аналізу

 

Інституційний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань [7, c. 28]:

—   характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

—   оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов’язані з проектом;

—   визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

—   вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

—   принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

—   оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

—   збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

—   бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

—   анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституційного аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє. Опрацювання даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування – обізнаність з методами соціології та психології при цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель сприятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу відхилити проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, він має дотримуватися своєї нормативної моделі і рекомендувати її своїм партнерам.

Технічний аналіз посідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Аналіз ринку покликаний дати від­повідь на питання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз — як виробляти і з якими витратами [2, c. 121]. Одержав­ши відповіді на ці питання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.

Технічні аспекти інвестиційного проекту на перший погляд видаються особистою справою підприємця і не обходять інвес­тора. Але насправді будь-який серйозний інвестор не може ігно­рувати цей аспект інвестиційного проекту, оскільки він демон­струє можливість технічного здійснення проекту з прийнятним рівнем витрат. Тому, якщо інвестор не дає грошей ані під заста­ву, ані під урядову гарантію, а робить ризиковане вкладення капіталу, він має переконатися хоча б у тому, що фінансований ним проект є здійснимим.

Усі питання, що стосуються технічного аналізу інвестицій­ного проекту, можна поділити на 13 груп:

1. Місце розташування (місце реалізації проекту);

2. Масштаб проекту, можливість збільшення масштабу ви­робництва;

3. Технологія;

4. Обладнання, організація його експлуатації та ремонту;

5. Інфраструктура;

6. Схема підприємства;

7. Організація підготовки і здійснення проекту;

8. Графік виконання проекту;

9. Підготовка та освоєння виробництва;

10. Забезпечення якості;

11. Розрахунок витрат на виконання проекту;

12. Матеріально-технічне постачання;

13. Поточні витрати виробництва та збуту.

Вплив на довколишнє середовище є одним з найпоши­реніших зовнішніх факторів у проектах як дер­жавного, так і приватного сектора.

Впливи на довколишнє середовище досить неоднозначні і не завжди легко піддаються звичайному аналізу з позицій витрат і вигід проекту. Екологічний аналіз посідає особливе місце в про­ектному аналізі. Це місце зумовлене двома причинами: 1) недо­статньою вивченістю взаємовідношення між діяльністю людини та довколишнім середовищем; 2) багато ухвалюваних еколо­гічних рішень призводять до незворотних змін у природі.

Масштаб та обсяг необхідної оцінки впливу проекту на до­вколишнє середовище обумовлюються масштабом і обсягом змін у довколишньому середовищі, очікуваних у зв»язку з проектом. Деякі проекти є безпечними для довколишнього середовища. Наприклад, проекти в галузі охорони здоров»я часто приводять до поліпшення довколишнього середовища, особливо, якщо во­ни включають в себе заходи по очищенню води та видаленню твердих відходів. У таких ситуаціях фактори довколишнього се­редовища мають бути взяті до уваги, але робиться це в рамках стандартного процесу підготовки й експертизи і окрема оцінка впливу на довколишнє середовище звичайно не потрібна.

Інші проекти можуть мати негативний вплив на довколишнє середовище тимчасового або минущого характеру. Наприклад, будівництво підземних трубопроводів може справити негатив­ний ефект під час будівництва, але не спричиняється до довго­строкових змін у природному середовищі в місці проходження трубопроводу. Ремонт і реконструкція існуючих споруд також може мати негативний ефект. У таких ситуаціях екологічний аналіз має важливе значення.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є нане­сення потенційної шкоди довколишньому середовищу під час здійснення та експлуатації проекту і визначення заходів, необ­хідних для її пом»якшення або запобігання їй [5, c. 67].

Найскладнішим завданням економіста чи відповідальної за проект особи є вибір тих екологічних або пов»язаних з природ­ними ресурсами наслідків, які слід включити до аналізу, а також їх кількісний і грошовий вираз. Аналітик повинен розглянути кожну проблему, прийняти рішення, ідентифікувати важливі наслідки і однозначно висловити свої думки.

Процедура відбору найбільш суттєвих наслідків базується на оцінці змін у продуктивності ресурсів та має бути відображена у ринкових цінах.

Наприклад, розташування виробництва, пов»язаного з видо­бутком чи переробкою корисних копалин, може змістити ло­кальну систему рибальства вниз за течією ріки або порушити існуючу сільськогосподарську діяльність. При цьому визначити й оцінити зміну виловів чи врожаїв необхідно саме при аналізі проекту. Зміни в кількості та якості води вниз за течією ріки і вплив цього на рослинність або зміна стану прибережних морсь­ких зон є наслідками другого порядку. Наслідки такого роду мо­жуть бути дуже важливими і екологічно, і економічно, але ана­літикові слід почати з оцінки можливих наслідків проекту, що відбуватимуться у рибному та сільському господарствах.

Аналітик повинен завжди дивитись і на аспект витрат, і на аспект вигід будь-якої дії та підходити до своїх оцінок найбільш доступним і економічним способом. Цінність удосконаленого очищення промислових стоків має розглядатись як в аспекті без­посередніх витрат (головним чином на будівництво, монтаж, екс­плуатацію, обслуговування та ремонт), так і в аспекті «виключе­них витрат», тобто вигід від зменшення витрат на очищення во­ди нижче за течією або зниження забруднення. Різниця між ви­годами (виключеними витратами) і фактичними витратами є відправною точкою для виміру змін. Якщо ухвалюється рішення досягти зниження забруднення, навіть якщо вигоди не підда­ються прямому виміру, підходом може бути аналіз ефективності витрат.

Оцінка екологічних наслідків — складне, але варте зусиль завдання. Якщо очікуваний життєвий період цих наслідків мен­ший, ніж «нормальний життєвий цикл проекту», проблеми немає — екологічні наслідки можна включити до стандартного фінан­сового аналізу.

Метою комерційного аналізу інвестиційного проекту є оцін­ка інвестиції з погляду перспектив кінцевого ринку для продук­ції чи послуг.

Завданнями комерційного аналізу є відповіді на питання:

— якими є характеристики ринку, де реалізуватиметься про­дукція або послуги проекту;

— за якою ціною продаватимуться продукція чи послуги;

— які заходи з управління маркетингом треба буде здійсни­ти для виведення продукції чи послуг на ринок і яка вартість цих заходів.

Для розв»язання завдань, які ставить перед комерційним аналізом проектне планування, використовуються ефективні підходи до оцінки ціни, попиту і пропозиції, розроблені світовою практикою. Передбачається також, що протягом часу здійснення проекту застосовується стратегія активного впливу на ринок, яка характеризується відмовою від практики пасивного присто­сування до ринкових умов і переходом до політики впливу на ринок конкретного споживача продукції. Комерційний аналіз ураховує, що орієнтація па ринок збуту є дуже важливою озна­кою маркетингової стратегії управління інвестиційним проектом і виражається в перенесенні центрів економічних рішень у збу­тові ланки, 3 цього випливає, що основними об»єктами вивчення і впливу стають споживач, конкурент, кон»юнктура ринку, якісні характеристики товару, умови руху товару та заходи по просу­ванню товару на ринок.

Комерційний аналіз грунтується на п»яти основних підходах, згідно з якими організації ведуть свою промислово-ринкову діяльність [6, c. 138]. Це такі концепції:

вдосконалення виробництва;

вдосконалення товару;

інтенсифікація комерційних зусиль;

маркетинг;

соціально-етичний маркетинг.

Ці концепції уособлюють різні періоди в економіці розвину­тих капіталістичних країн і мають загальну тенденцію — перене­сення акценту з виробництва й товару на комерційні зусилля, але разом з тим всі вони тією чи іншою мірою можуть бути за­стосовані в промислово-ринковій діяльності підприємств і ор­ганізацій у державах з перехідною економікою та при ко­мерційному аналізі інвестиційних проектів. Залежно від існую­чого на ринку попиту і пропозиції на певний товар, а точніше, від їх співвідношення, розрізняють «ринок продавця» і «ринок покупця». Перший утворюється тоді, коли попит значно переви­щує пропозицію. Збут не вимагає від продавця особливих зу­силь. Другий виникає, коли пропозиція перевищує попит. Це змушує продавця вживати певних заходів для збуту товару. Для ринку країн з перехідною економікою на початкових етапах вла­стивий перший тип ринку, але тенденції в світовій економіці підтверджують відносну нетривалість його існування. Ця обста­вина, а також те, що продукція певної частини інвестиційних проектів призначена на експорт і продаватиметься на ринках розвинених капіталістичних країн, зумовлюють необхідність за­стосовувати інструментарій та ринкові прийоми, властиві для сформованих ринків, — концепції маркетингу і соціально-етич­ного маркетингу. Звісно, це не виключає застосування в обгрун­тованих випадках інших ринкових концепцій. Їх застосування та поєднання значною мірою залежать і від виду товару, і від кон­кретного ринку. Слід ураховувати, що застосування тієї чи іншої концепції зумовлює використання певного набору вихідних пе­редумов і ринкових прийомів для аналізу ринку, а також пев­ного типу ринкової політики. Таким чином, правильність застосування ринкових прийомів забезпечить прийнятну точність одержаних показників і необхідний вплив на поведінку рин­кових факторів у перебігу здійснення проекту.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

Проектуючи нову діяльність, слід дати відповіді на такі запитання:

1.     Як впливатиме проект на соціальну систему?

2.     Які зміни в соціальному середовищі спричинятиме реалізація проекту?

3.     Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики  багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб’єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб’єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення по оцінці соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме їм необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Його рамки набагато ширші, оскільки соціологи проекту мають з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства.

 

 

2. Задача 6

 

Визначити інвестиційний грошовий потік інвестиційного проекту за даними таблиці 1. Розрахувати граничний щорічний ануїтетний потік вигід, який забезпечить прийняття проекту за критерієм чистої дисконтованої вартості за умови, що прогнозна ліквідаційна вартість дорівнюватиме нулю.

Таблиця 1

Балансова вартість ОВФ на початок року, тис. грн.	Витрати (без ПДВ) за проектом на поліпшення ОВФ, тис. грн.	Доходи від продажу старих ОВФ, тис. грн.	Балансова вартість старих ОВФ, тис. грн.	Витрати (без ПДВ) на придбання нових капітальних активів та збільшення потреби в ЧРК, тис. грн.	Річна дисконтна ставка, %	Життєвий цикл проекту, років
300	50	300	300	600	13	7

 

Розв’язування

 

Протягом року витрати по інвестиційному проекту складуть: 

витрати (без ПДВ) за проектом на поліпшення ОВФ +

…

Отже, граничний щорічний потік вигід, який забезпечить прийняття проекту за критерієм чистої дисконтованої вартості, буде рівний 146,972 тис. грн.

 

 

 

3. Задача 16

 

Визначте паритетну ціну експорту продукції проекту “у воріт фірми” в національній валюті, якщо ціна продукції CІF 500 тис. доларів, витрати на страхування та транспортування 100 тис. доларів, витрати вітчизняного виробника на збут та транспортування в країні 200 тис. доларів. Офіційний курс національної валюти завищено на 15% встановлено на рівні 1 національна грошова одиниця: 0,6 долару.

 

Розв’язування

Ціна товару з урахуванням того, що ціна продукції CІF 500 тис. доларів, витрати на страхування та транспортування 100 тис. доларів, витрати вітчизняного виробника на збут та транспортування в країні 200 тис. доларів, складе

…

800/0,51 = 1568,63 грн.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.      Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «ИТЕМ ЛТД», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 2001. – 286 с.

2.     Инвестиционно-финансовый портфель:  Книга инвест. менеджера / Под ред. Ю.Б. Рубина. — М.: СОМИНТЭК, 1993. – 344 с.

3.     Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.

4.     Пересада А. А. Інвестування — К.: КНЕУ, 2001. – 251 с.

5.     Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. — К.: Лібра, 1996. – 146 с.

6.     Управление инвестициями: В 2-х т. / В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. — М.: Высш. шк., 1998. – 348 с.

7.     Єрмоленко М.М., Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів: Навч.посібник. – К.: НАУ, 2004. – 156 с.